А чи цікавились ви, як називаються сервізи у вашому домі? Особливо ті, що дістались вам у спадок? Можливо, ваш сервіз зберігає якусь родинну таємницю і настав час про неї дізнатись?
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи «Клеопатра», «Роксолана» та «Шахерезада».
— Вражає красою столово-чайно-кавовий сервіз «Роксолана», створений подружжям художників Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Білий порцеляновий фон прикрашають розкішні букети, увінчані символічною трояндою — образом жіночності, краси й величі, з яким асоціюється образ Роксолани.
— Від золотої троянди неможливо відірвати погляд…
— Так, у мистецтві вона ототожнюється з досконалістю.
— Сервіз «Шахерезада» Миколи та Ніни Пилипчуків — ще один приклад створення на Коростенському фарфоровому заводі подарункових і парадних сервізів, які мали не лише побутове, а й репрезентативне значення, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Шахерезада — головна оповідачка казок зі збірки «Тисяча і одна ніч». Дружина царя Шахріяра врятувала себе від страти, щоночі перериваючи розповідь казки на найцікавішому місці.
— У чому особливість цього сервізу?
— Столово-кавовий сервіз «Шахерезада» із характерними вузькими високими чашками на розширених підставках, тарілками, кавником, соусником, цукерницею та іншими предметами має виразну східну стилістику, що цілком відповідає його назві. Центральний мотив декору — квітковий візерунок із гнучкими стеблами та стилізованими пелюстками, який нагадує синтез тюркських і перських орнаментальних традицій. Орнамент виконано у східній манері з перевагою блакитних, бірюзових, фіолетових і бордових відтінків, акцентованих золотом.
Наприкінці 1980-х років на Коростенському фарфоровому заводі з’являються два серві́зи під назвою «Шахерезада», які уособлюють інтерес художників до східної тематики, казкової образності та декоративної пишноти. Казково гарний і столовий сервіз «Шахерезада», створений у 1990 році Миколою Пилипчуком та Олена Каневською. Його набір включає супницю, блюда, соусники, тарілки й дрібні аксесуари для сервірування. Темно-синій фон поєднується з бірюзово-рожевими смугами та золоченими бордюрами. Орнамент виглядає як пишне мереживо з квіткових медальйонів, що надає сервізу вигляду парадної прикраси святкового столу.
— Чи були створені на тему казок із збірки «Тисяча та одна ніч» ще якісь роботи?
— У 1968 році з’явилась неймовірна композиція відомої мисткині Валентини Трегубової «Алі-Баба та сорок розбійників». Захоплення східною екзотикою увійшло до кола інтересів Валентини Трегубової у 1960-х роках. Скульптурна група з восьми фігурок «Алі-Баба та сорок розбійників» була виконана на замовлення як подарунок від української делегації Азербайджану у дні проведення «Тижня Сходу» у Києві. Дійові особи порцелянової казки: Алі-Баба, розбійники, їх отаман Хасан Одноокий, служниця Марджана. Перед глядачами сцена твору, коли служниця Марджана танцює перед отаманом. Він і не здогадується, що через мить загине від її кинджала. Колоритно зображені усі розбійники у бочках. Сьогодні ця композиція Валентини Трегубової — справжній раритет. Цікаво розглядати кожну фігурку у деталях. Зверніть увагу на те, що у композиції всі бочки різні.
Валентина Трегубова неодноразово створювала роботи за мотивами казок. Це і статуетка «Маленький Мук» за мотивами казки Гауфа, і сервізи «Дюймовочка» та «Гуси-Лебеді» за сюжетами казок Андерсена. Кожна робота вишукана. Такі речі — мрія багатьох колекціонерів.
— Сервіз «Клеопатра» (на фото в заголовку) вирізняється експресивними формами з видовженими силуетами та вигнутими ручками. Декор побудований на контрасті чорного й білого з акцентами великих лілій у теплих жовтогарячих тонах, доповнених метеликами. Палітра кольорів у сервізі «Клеопатра» невипадкова.
— Взагалі з Клеопатрою асоціюються такі кольори, як зелений, чорний та золотий. Зелений — колір її улюблених смарагдових прикрас. Чорний асоціюється з її волоссям, яке описують як «чорне як смоль». Золотий — це колір її тіар. Цей сервіз названо ім’ям жінки, яке стало синонімом краси. У роботі поєднані модерністична графічність із декоративною парадністю українського фарфору початку 1990-х років. Лілії, золотаво-жовтогарячі, з тремтливими пелюстками, ніби дихають. Цей сервіз — не просто посуд, а витвір, у якому кожний предмет стає частиною великої симфонії про красу, пристрасть і гармонію.
«Роксолана», «Клеопатра» та «Шахерезада» — три різні інтерпретації жіночого образу в українському фарфорі кінця двадцятого століття, але всі вони захоплюють. Кожна ідея оригінальна, кожне втілення — верх майстерності. Милуватися цими сервізами можна нескінченно.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито Український зал, де представлені унікальні роботи вітчизняних фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
На фото в заголовку: К. Олійник, Н. Галушко — Аксьоненко. Сервіз для кави «Клеопатра». Коростенський ФЗ. 1993
