Скіммія японська / © Pixabay
Скіммія японська (Skimmia japonica) — це компактний вічнозелений чагарник, що досягає висоти 1–1,5 метра. Його глянцеве, темно-зелене листя має шкірясту текстуру та густо вкриває пагони. У період з квітня до травня рослина вкривається ніжними кремово-білими квітками з приємним цитрусовим ароматом. Після цвітіння на кущах з’являються яскраво-червоні ягоди, які довго тримаються на гілках і додають декоративності протягом усієї зими. Водночас слід пам’ятати, що ці ягоди є отруйними.
Природною домівкою скіммії є лісисті райони Східної та Південно-Східної Азії, де вона переважно росте в затінених, вологих місцях. До Європи цей чагарник потрапив як декоративна культура. Через обмежену морозостійкість скіммію частіше вирощують у контейнерах, а для висаджування на відкритому ґрунті потрібен захист від сильних морозів. Вона гармонійно поєднується з іншими кислолюбними рослинами — вересом, рододендронами та пієрісом.
“Рубелла” — один із найулюбленіших сортів, що привертає увагу яскравими темно-червоними бруньками, які з’являються восени і зберігаються протягом усієї зими. Навесні вони розкриваються у ніжні білі або кремові квіти з виразним ароматом. Листя цього сорту іноді має приємний пурпуровий відтінок. Ця скіммія також є відмінним запилювачем.
“Карлик Годрі” — компактний карликовий сорт, ідеальний для малих садів чи вирощування у горщиках. Чагарник досягає всього 40–60 см у висоту, формуючи акуратну напівсферичну крону. Червоні квіткові бруньки з’являються наприкінці осені і на початку зими, а навесні перетворюються на кремово-білі квіти.
“Біла куля” — вирізняється правильною кулястою формою і зазвичай сягає близько 80–100 см у висоту та ширину. Густе, темно-зелене листя з глянцем створює красивий фон для яскравих кремово-білих квіткових бруньок, які навесні розпускаються у великі кулясті суцвіття.
“Спокуса” — компактний кущ заввишки близько 1 метра. Особливість цього сорту — численні яскраво-червоні ягоди, що тримаються на гілках до весни. Листя має еліптичну форму, яскраво-зелене і матове. Навесні з’являються дрібні, ароматні білі квіти, які красиво контрастують із темно-червоними бруньками.
“Боулз Дварф” — відмінний вибір для тих, хто шукає невибагливий вічнозелений чагарник з приємним солодким ароматом квітів, що нагадує запах конвалії. Цей компактний сорт чудово підходить для створення затишних куточків у саду.
Як доглядати за скіммією японською / © Pixabay
Низькорослі сорти скіммії японської — надзвичайно цінні для оформлення різноманітних садових композицій через свою компактність і вічнозелене листя. Вони ідеально підходять для створення низьких живоплотів, а також для висаджування вздовж садових доріжок і бордюрів.
Скіммія найкраще розвивається в умовах півтіні або легкого затінення, уникаючи прямого й особливо пекучого сонця. Надмірне сонячне освітлення, особливо в холодні пори року — взимку або ранньою весною — може викликати опіки листя та зміну його забарвлення. Також важливо обирати захищені від сильних вітрів місця, щоб уникнути пошкоджень у морозні дні.
Для скіммії оптимальним є кислий або слабокислий ґрунт із pH 4,5–6, який багатий на поживні речовини та добре дренований. Рослина не переносить лужні або вапнякові ґрунти, що часто призводить до пожовтіння листя через хлороз. Перед посадкою рекомендується покращувати ґрунт додаванням кислого торфу або компостованої кори.
Рослина потребує помірного і регулярного поливання — приблизно 1–2 рази на тиждень. Важливо уникати як пересихання, так і застою вологи, адже надмірна волога може викликати кореневу гниль.
Від початку весни до середини літа скіммію слід підгодовувати спеціальними добривами для кислотолюбних рослин, наприклад, для рододендронів і азалій. Варто уникати добрив на кальцієвій основі або тих, що можуть підвищувати лужність ґрунту. Мульчування грунту компостованою сосновою корою або хвоєю допомагає зберегти оптимальний рівень кислотності та вологості.
Молоді саджанці, особливо у холодніших регіонах, рекомендується вкривати агроволокном або мульчею, а кореневу зону — товстим шаром кори. Дорослі рослини витриваліші до низьких температур, проте суворі морози можуть пошкоджувати листя і пагони. Скіммія зазвичай стійка до більшості хвороб і шкідників, але може страждати від хлорозу за занадто високого рівня pH ґрунту.
