Литовський захисник Лінас Клімавічюс розповів про свій період виступів у "Дніпрі".
– Ви стали першим литовським легіонером в історії "Дніпра". Які були відчуття під час укладання контракту?
– Почуття були чудові! Я дуже хотів цього переходу. Спочатку приїхав на перегляд, усе склалося вдало, мене підписали, і я був надзвичайно радий.
– Що ви знали про "Дніпро" до переходу?
– Дізнавшись про можливість переходу, почав цікавитися клубом. Знав, що це один із найсильніших українських клубів із добрими традиціями. На той момент "Дніпро" очолював турнірну таблицю. Це був найкращий клуб в Україні.
– Можете розповісти, як відбувся перехід?
– Мій перехід організовував Анатолій Сичов, один із найвідоміших агентів того часу, який працював у країнах Балтії. Він запропонував мені варіант з Україною, і ми вирішили поїхати на перегляд.
– Чи були інші варіанти, крім України?
– Взимку, коли переходив до "Дніпра", інших пропозицій не було. Хотів закріпитися в команді. Влітку, коли був без клубу, надходило кілька варіантів, але вирішив залишитися в Литві, щоб згодом знайти цікавіший клуб.
– Наскільки пам’ятаю, того літа мною цікавилася італійська "Брешія", де грав хороший литовський футболіст Марюс Станкявічюс. Був на перегляді в цьому клубі. Також їздив до ФК "Москва", який тренував Слуцький, а капітаном був Семак. Не вийшло закріпитися в цих клубах. Ще один із топових литовських клубів пропонував контракт, але в підсумку опинився в "Дніпрі".
– Як проходила ваша адаптація в Україні – на полі та поза ним?
– Було складно. Я не знав російської мови, поступово вчився. Потрібно було пів року, щоб почати розуміти мову та потроху розмовляти. Друзі з команди допомогли з адаптацією. Після піврічної адаптації стало легше, зник мовний бар’єр. Період в Україні став для мене своєрідною "школою життя" як на футбольному полі, так і поза ним. Залишилися лише добрі спогади.
– З ким ви найбільше спілкувалися і товаришували?
– Найбільша подяка – Євгену Шахову, який був моїм сусідом у будиночку на базі в Придніпровську. Ми жили разом, проводили багато часу. Вдячний йому за все й завжди пам’ятатиму, як він допомагав мені з мовною адаптацією. Він зробив усе, щоб я відчув себе своїм у "Дніпрі". В дублі також згадуються Максим Зайнчковський, Різван Аблітаров, Артур Карноза, Віталій Каверін і, звісно, Євген Коноплянка. З ними проводив більше часу.
Клімавічюс захищав кольори "Дніпра" з 2008 по 2010 роки.
