Аргентинський легіонер “Карпат” Патрісіо Танда поділився, як вирішував переїжджати до України, а також порівняв аргентинський футбол і український.
– Переїзд до Львова для тебе – перший не аргентинський досвід. З якими емоціями ти ухвалював це рішення і наскільки складно було прийняти цей виклик і переїхати в Україну?
– Дійсно я вперше опинився так далеко від дому. В Аргентині мені доводилося жити самому, в іншій провінції. Але це не те ж саме, що бути майже за цілий день дороги від дому. Я потрапив у дуже гарне місто – воно мені дуже сподобалося. А що стосується моїх батьків, то ми мали розмову: коли я повідомив їм про можливість поїхати сюди, вони були здивовані. Ми почали шукати інформацію про Львів – що це за місто, як там живеться. Повторюся, Пабліто також трохи розповів мені про свій досвід, як це – мешкати тут. Отже, головне для нас було – зібрати всю потрібну інформацію і вже на основі цього ухвалити рішення. І ми ухвалили його разом – утрьох.
– Які речі в Україні тебе найбільше здивували?
– Це два різні типи культури. В Аргентині ми робимо деякі речі, яких тут не практикують, а тут, навпаки – роблять те, чого немає в Аргентині. Це два різні способи життя. Але я не сказав би, що між ними є якась величезна різниця. Можливо, є нюанси – у їжі чи в стилі життя, який властивий одній країні й відсутній в іншій. Але нічого такого особливого, що сильно мене здивувало б – усе це радше дрібниці.
– Ти вже познайомився з українським чемпіонатом. Коли ти вперше вийшов у основному складі на матч в Полтаві, тобі вперше довелося піти в укриття. Пригадай, будь ласка, свої емоції, коли ти почув сигнал повітряної тривоги.
– Чесно кажучи, я був здивований, коли гру зупинили, оскільки раніше я через таке не проходив. Але це – частина того моменту, який зараз переживає країна. Від цього нікуди не дітися. Так, я чув сигнали тривоги поза футбольним полем, але такого ніколи не траплялося зі мною під час матчу. У такі моменти ти мусиш бути максимально сконцентрованим на грі, навіть якщо зовні відбуваються інші речі – ти маєш зосередитися саме на матчі, адже після тривог гра продовжувалася.
– В Аргентині ти виступав у одному футбольному середовищі. Зараз ти граєш у зовсім іншій стилістиці футболу. Ти іншими очима подивився на футбол і відкрив для себе щось нове?
– В Аргентині зовсім інша гра, ніж тут, в українському чемпіонаті. Завдяки тренерам і моїм партнерам по команді, які мені допомагали, я зміг потроху адаптуватися до того, що вимагає тренер. Вони дали мені достатньо знань, щоб зрозуміти і якнайшвидше пристосуватися до тутешньої гри. Тут зовсім інша гра, тут значно більш фізики, потрібно набагато більше бігати, грати на простір. В Аргентині по-іншому. Фізична складова є, але здебільшого все будується на контролі м'яча. Завдяки тренерам і партнерам та знанням, які вони мені дали, я зміг звикнути до гри в Україні.
– У матчі проти “Лівого Берега” ти вийшов на поле на позиції лівого захисника. Відверто кажучи, це був не найкращий твій матч. Багато хто на твоєму місці зламався б, але в наступному турі ти грав проти “Олександрії” та провів чудовий матч. Чи свідчить це про те, що ти – людина, яка вміє тримати удар, і зробив висновки та виправив помилки?
– Мені справді довелося зіграти на іншій позиції. Це не була моя звична позиція, але такою була потреба команди в той момент. Бувають ситуації, коли гравець мусить пристосуватися до того, що потрібно команді, бо у нас спільна мета, ми повинні бути разом, бути згуртованими і робити те, що потрібно команді. Завжди будуть і негаразди, і хороші ігри, і погані. Але, на щастя, футбол дає шанс на реванш – якщо в тебе не вийшла гра або ти не показав свій найкращий рівень, на наступних вихідних можна все виправити. Проте це залежить від нас і від нашої психологічної сили, від вміння швидко зібратися і викластися повністю в наступній грі.
– Коли ти погодився на перехід у “Карпати”, напевно, ти цікавився регламентом змагань і дивився, скільки команд УПЛ виходить у єврокубки. Чи міг ти тоді подумати, що “Карпати” настільки додадуть у грі та боротимуться за вихід у єврокубки?
– Коли з’явилася можливість приїхати в “Карпати”, я звернув на це увагу. Поспілкувався з керівництвом і тренером – і вони заохотили мене приїхати. Дякувати Богу, з початку цього етапу чемпіонату у нас справи йдуть добре. Ми граємо досить непогано і досягли результатів, які сьогодні дозволили нам перебувати на тій позиції, на якій є. У нас є шанс кваліфікуватися у європейський турнір – це було б дуже добре і дуже приємно, бо для кожного футболіста виступати на таких змаганнях дуже важливо. Це також важливо для клубу і є подарунком для людей за зусилля, які вони докладають, і за їхню підтримку.
