15 вересня Кабмін передав до Верховної Ради проєкт бюджету на 2026 рік. Документ передбачає видатки в розмірі 4,8 трлн гривень, з яких лише близько 2,8 трлн гривень держава може забезпечити з власних доходів. Решту – а це понад 2 трлн гривень – доведеться залучати зі зовнішніх джерел та запозичень. Однак справа не лише в цифрах, а й у пріоритетах. У заявах представників української влади простежується певна суперечність між прагненням суттєво збільшити соціальні видатки та зберегти достатнє фінансування армії.
Загалом проєкт бюджету 2026 року виглядає доволі прогнозовано, але з певними цікавими моментами. Ми серйозно залежні від зовнішньої фінансової допомоги і змушені це враховувати. Обсяги видатків і доходів у наступному році мають зрости на понад 400 млрд гривень. Дефіцит бюджету сягне 18,4% ВВП. А 2,8 трлн гривень буде спрямовано саме на сферу оборони: фактично вся сума податків і зборів, які планують отримати у 2026 році. З них 678 млрд гривень передбачено на закупівлю й ремонт військової техніки. Однак фінансування Міністерства оборони залишиться на рівні поточного, 2025-го, року. Так само, як і видатки на МВС, ГУР, Нацполіцію й СБУ. Проте уряд хоче дещо збільшити витрати на утримання Верховної Ради, Кабміну, Офісу президента, НАБУ і САП.
У 2026 році не передбачено відчутного зростання економіки й соціальних стандартів. Але навіть запланований приріст ВВП на 2,4% виглядає занадто оптимістично. У проєкті бюджету-2025 уряд закладав збільшення економіки на рівні 2,7%. Виявилося, що це була завищена цифра. Зараз аналітики знизили прогноз зростання українського ВВП до 2%. І ця корекція в негативний бік може бути не остання. Водночас державний борг і далі збільшуватиметься й перевищить 100% ВВП, що в абсолютних цифрах становитиме близько 10,5 трлн гривень.
Базові соціальні стандарти зростуть незначно. Мінімальна зарплата підвищиться з 8000 до 8647 гривень. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2361 до 2595 гривень. На жаль, ці цифри не здатні покрити зростання цін. А воно наступного року очікується не менше, ніж цьогоріч. Висока інфляція є серйозним фактором, який ще дасть про себе знати.
Те, що в бюджеті 2026 року не заплановане зростання зарплат для військовиків, уже стало предметом критики. Невідомо, чи прислухаються в Кабміні до цих справедливих зауважень. Але якщо середня зарплата у 2026 році прогнозується на рівні 30 тисяч гривень, а інфляція близько 10%, суспільство просто не зрозуміє, якщо солдат за свою службу під час війни отримуватиме менше, ніж на ринку праці.
Цікавою новацією влади виглядають наміри отримати близько 14 млрд гривень як податок «з продажів на ОLХ». У Кабміні звично кивають на вимоги Євросоюзу й МВФ. Усі особи, які отримують доходи завдяки продажу товарів чи послуг через інтернет без оформлення ФОП, будуть змушені з 2026 року платити 10% від їхньої вартості. Причому це стосується не лише тих, хто продає книги, одяг чи предмети побуту, а й здає в оренду нерухомість, пропонує послуги репетитора чи таксує. Можна спрогнозувати, що народ буде, м’яко кажучи, не в захваті від такої податкової ініціативи. Не стане солодшим життя від введення акцизу на солодку воду, який призведе до здорожчання вартості літрової пляшки Coca-Cola приблизно на 4,8 гривні (плюс 0,1 євро за літр).
Але в проєкті бюджету-2026 не обійшлося й без щедрої соціальної пігулки. Напередодні ми почули кілька заяв від представників влади про плани суттєво підвищити зарплати окремим категоріям бюджетників. Ідеться про вчителів і медиків. У бюджеті на наступний рік справді закладено відчутне збільшення фінансування освіти і медицини. Видатки на освіту зростуть на 60 млрд гривень – на 30% – і перевищать 257 млрд гривень. Сфера охорони здоров’я отримає додатково 32 млрд гривень (зростання на 15%). Влада обіцяє поетапно підвищити зарплати педагогам на 50%. А базова оплата для лікарів первинної й екстреної медичної допомоги у 2026 році має сягнути не менше як 35 тисяч гривень. Очікується, що стипендія для студентів з наступного навчального року зросте удвічі. Також Кабмін виділить кошти на щорічний безкоштовний комплексний медичний огляд для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, діабету і психічних розладів в українців, яким виповнилося 40 років.
Бюджетні акценти і заяви президента Володимира Зеленського та прем'єр-міністерки Юлії Свириденко свідчать про внутрішні суперечності та невпевненість української влади щодо сценарію розвитку подій у 2026 році. Політичні еліти транслюють взаємно суперечливі сигнали. З одного боку, лунають заяви про те, що війна з Росією триватиме. Президент справедливо зауважує, що ворог не має планів скорочувати свої військові видатки і не демонструє жодного бажання завершити війну. Також Зеленський каже про плани «А» та «Б». І зазначає: на оборону потрібно знайти додатково ще близько 60 млрд доларів.
Проте було б неправильно ігнорувати інший аспект. Доволі щедрі соціальні обіцянки в умовах війни натякають на те, що уряд всерйоз розглядає сценарій завершення бойових дій і проведення виборів у наступному році. Саме цим можна пояснити небачену соціальну щедрість. Яка, до речі, може дорого коштувати воюючій країні. Невідомо, чи вдасться владі знайти необхідні кошти на обіцяне. Тим більше, що і зараз бюджету не вистачає 300 млрд гривень до кінця року.
Президент та очільниця уряду Юлія Свириденко запевняють, що в бюджеті є кошти для відчутного підвищення зарплат педагогам і медикам, а також стипендій студентам. Ніхто не сумнівається в тому, що зарплати педагогам і медикам, як і пенсії та стипендії, потрібно підвищувати. Вони дійсно мізерні. Особливо погана ситуація із зарплатами у вихователів дитсадків, які фактично прирівняні до мінімалки. Але паралельно із цим бажано також контролювати інфляцію, яка може дуже швидко з’їсти всю індексацію зарплат. І усвідомлювати: під час війни фінансування сфери оборони завжди має бути на першому місці. Важко сказати, чи вдасться Кабміну одночасно вирішити два питання: знайти кошти і на армію, і на відчутне підвищення зарплат бюджетникам.
