Білі ведмеді / © Pexels
Попри обіцянки світу зменшити шкідливі викиди, рівень ртуті в Арктиці не падає. Щобільше — у білих ведмедів і зубатих китів її виявляють дедалі більше. Вчені вважають: отрута приходить із далеких країн через океан.
Про це повідомило видання Science Focus.
Дослідники проаналізували понад 700 зразків, зібраних по всій Гренландії впродовж 40 років. До вибірки увійшли тканини живих тварин і зразки торфу. Ізотопний «відбиток» ртуті засвідчив, що концентрації токсину залишаються на рівнях, значно вищих за доіндустріальні — а в окремих випадках навіть продовжують зростати.
Ртуть надходить у регіон переважно через океанічні течії. За словами професора Руне Діца, переміщення токсичних сполук з таких джерел, як Китай, може тривати до 150 років. Водночас ртуть, яка потрапляє в океан, може зберігатися там століттями, поступово досягаючи півночі.
У тілах білих ведмедів і зубатих китів науковці виявили концентрації ртуті, які у 20–30 разів перевищують доіндустріальні показники. Такі ж значення зафіксовано й у мешканців інуїтських регіонів, які споживають морську здобич. Хоча прямого летального впливу ртуті на великих хижаків не встановлено, вчені попереджають про ймовірні неврологічні наслідки.
Ртуть є потужним нейротоксином, здатним ушкоджувати імунну систему та репродуктивне здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я зараховує її до переліку десяти найнебезпечніших хімічних речовин, що становлять серйозну загрозу для суспільної охорони здоров’я.
Раніше ми повідомляли про 32 історії вимирання видів тварин.
