Весна 2025 року виявилася холоднішою, ніж зазвичай. Як погода вплинула на насадження в садах і полях та на майбутні врожаї?
Стале весняне тепло прийшло в Україну лише з середини травня. До цього на всій території країни впродовж кількох тижнів панував холод, а часом навіть фіксувались нічні заморозки. Такі погодні умови неминуче вплинули на майбутні врожаї.
За оцінками Національного банку, весняні похолодання та заморозки, як і тривалі періоди посухи, можуть негативно позначитися на врожайності окремих культур та підвищити витрати аграріїв, зокрема й через потреби пересіву померзлих посівів.
"З великою ймовірністю можна говорити про втрати суттєвої частини врожаю ранніх сортів плодових культур. Хоча наслідки, ймовірно, не будуть критичним, оскільки аграрії адаптуються до кліматичних змін, висаджуючи різні сорти", – зазначили в НБУ.
Як весняні заморозки вплинуть на врожаї та чи очікувати дефіцит фруктів влітку?
Найбільше від весняного холоду цьогоріч постраждали кісточкові фрукти та ягоди, розповів економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак. А саме – абрикос, персик, черешня, вишня, а також рання малина.
За оцінками фахівців аналітичної платформи EastFruit, від весняних заморозків було втрачено близько 45-55% врожаю черешні. Проте ці цифри відрізняються залежно від регіону України. Насамперед постраждали насадження у південних регіонах, де їх вирощується найбільше. У центрі країни втрати були ще вищими, але площі черешні там менші.
Втрати врожаю вишень аналітики оцінили на рівні 35-50%. Цей показник був вищим у північних регіонах. Для абрикосів обсяг втрати врожаю становить близько 60% в середньому по Україні, підрахував експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин.
Зокрема, на Вінниччині вимерзли майже 100% врожаю абрикосів, зазначив місцевий фермер та власник підприємства "Федорівське" Сергій Токан. Щодо черешні, то там втрати становлять від 70% до 100%. Обсяг втрати врожаю слив у своїх садах Токан оцінює на рівні близько 60%, груш – 40-60%, яблук – 40-90% залежно від сорту.
Щодо персиків, то проблема не настільки масштабна, вважає голова спілки "Укрсадвинпром" Володимир Печко. За його словами, ці дерева вже не зосереджені в одному регіоні, а вирощуються в різних областях. Зокрема, чи не найбільше постраждали насадження персиків на Миколаївщині, тому що там навіть випадав сніг і були затяжні нічні морози.
"Для персика, якщо мінус два градуси Цельсія тримається понад чотири години, то цвіт пропадає", – пояснив Печко.
Він додає, що внаслідок погодних аномалій постраждав і врожай лохини на Закарпатті – втрати становлять в середньому 20%. Проте цей показник залежить від географії насаджень: у низинах обсяги втрат можуть сягати до 60% врожаю.
Крім фруктів та ягід холод не оминув також інші насадження. На початку травня померзла картопля, соя, кукурудза та пшениця, розповідає власник фермерського господарства "Аделаїда" Сергій Рибалко з Житомирщини.
Зокрема, вплив холодів на врожай картоплі у своєму господарстві він оцінює як доволі суттєвий, проте не критичний. "Ми її рано посадили – 26 березня. Але не можна сказати, що це цілком критично. Раніше також були такі морози. Зазвичай це призводить до затримки збирання врожаю десь на тиждень-два, а також – до його зниження приблизно на 20%", – розповідає фермер.
За його словами результати впливу заморозків залежатимуть від подальших погодних умов. Так, у разі відсутності дощів втрати врожаїв більшості культур становитимуть близько 10-15%. "Якщо будуть опади, то втрати можуть нівелюватись", – вважає Рибалко.
З ним погоджується член ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергій Маліновський. За його словами, достатня кількість вологи в період вегетації, може зменшити процент нестачі картоплі на ринку. "Якщо в якийсь період вітчизняні виробники не зможуть забезпечити попит, то з цим допоможе імпорт", – каже він.
Від холодів постраждали й посіви ранніх зернових. Проте їх рятують спеціальними препаратами або навіть пересівають. "На моєму підприємстві ранні зернові верхнє стебло викинули, але є "невиконаний" колос. Ми їх обробляємо антистресовими препаратами, боремось за врожай", – розповідає Печко.
У Національному банку вважають, що прохолодна весняна погода може позначитися на пришвидшеному здорожчанні кісточкових фруктів. Крім цього зберігаються й ризики пов’язані з затримками збору врожаю як через погодні умови, так і через нестачу робочих рук. Проте у регуляторі все ж сподіваються, що ріст цін вдасться приборкати у другій половині року, зокрема завдяки імпорту.
"Навіть за несприятливого сценарію повторення минулорічних посушливих погодних умов протягом цього літа, або суттєвіших втрат внаслідок заморозків, потенціал до стримування продовольчої інфляції за рахунок імпорту цього року є більшим. Адже ціни на внутрішньому ринку є вищими ніж торік та за окремими продуктами наблизилися до світових", – дипломатично відповіли в НБУ.
Протягом останніх років Україна вже була залежною від імпорту абрикосів, персиків та черешні на тлі окупації традиційних регіонів вирощування, зазначає Андрій Ярмак. "Але річ у тім, що кісточкові постраждали не тільки в Україні, але й більшості інших країн нашого регіону і навіть в Туреччині. Відповідно, ціни на них влітку будуть, імовірно, рекордно високими", – наголосив він.
Вищими можуть бути ціни на літню малину і вишню, які також сильно постраждали від заморозків. Ціна на імпорт буде залежати від внутрішнього попиту та купівельної спроможності населення вважає економіст Олег Пендзин.
"Цього року на фрукти та ягоди, що потрапили під приморозки, ціна зросте в середньому на 30%. Наприклад, якщо в сезон минулого року абрикоси коштували 70-130 гривень за кілограм, то цьогоріч ціна буде в межах 110-160 гривень", – прогнозує він.
Осіння малина від холодів не постраждала, тож з кінця-серпня початку вересня і до перших приморозків її пропозиція буде доволі суттєвою, якщо не буде інших катаклізмі, додає Ярмак. "Але ціна буде високою, бо переробники активно шукають ягоду. Проблеми з малиною є в більшості провідних країн-виробників", – каже він.
