ЄС / © unsplash.com
Україна може залишитися без мільярдної підтримки з боку Євросоюзу, якщо продовжить відступати від антикорупційних зобов’язань.
Про це заявив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю LIGA.net.
Дипломат попередив: довіра до України — не безумовна, і за найменший привід європейські партнери можуть скористатися моментом, щоб призупинити чи обмежити допомогу.
«У них складно з грошима, складно з розумінням, де їх знайти, але вони їх будуть знаходити. Якщо ми будемо давати їм привід, що ми щось серйозно не робимо, то вони будуть шукати приводи, як не знаходити гроші», — наголосив Клімкін.
За його словами, зараз головне — не створювати враження, що Україна відходить від стандартів, які були закладені після Революції Гідності. Бо тоді в Брюсселі можуть почати сумніватися у щирості намірів Києва.
«Це частина реальності ‘свій — чужий’. Якщо у нас нема незалежної боротьби з корупцією, то ми не свої. Якщо ми не свої, тоді і підтримка виглядає абсолютно по-іншому», — пояснив дипломат.
Окремо Клімкін звернув увагу на потенційні ризики з боку США: якщо в Україні виникнуть проблеми із прозорістю, можуть початися розмови про аудит усієї західної допомоги.
«Я не виключаю, що із Кремля якось спробують докластися до цього, бо вони добре відчувають. І це те, чого нам точно не потрібно на фоні дуже непростих хвиль настрою Трампа», — зазначив ексміністр.
Він також нагадав, що довіру втратити легко, а відновити — майже неможливо. «Це питання довіри. Оскільки довіра створюється роками, а потім — 5 секунд, і відчуття довіри стає абсолютно іншим», — підсумував Клімкін.
22 липня Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору. Уже того ж вечора президент Володимир Зеленський підписав документ, попри критику з боку громадськості, антикорупційних організацій та західних партнерів.
За новим законом, генпрокурор отримав розширені повноваження: формувати групи прокурорів у САП, оголошувати підозри топчиновникам, давати письмові вказівки НАБУ, закривати кримінальні провадження, а також передавати справи в інші органи. У НАБУ та САП заявили, що ці зміни фактично знищують незалежність антикорупційної системи, створеної після Революції Гідності.
Реакція суспільства не забарилася: в Україні почалися акції протесту, зокрема у Києві, Харкові та інших містах. Міжнародні партнери також висловили занепокоєння. Західні дипломати, правозахисники та експерти наголосили, що така ініціатива суперечить взятим Україною зобов’язанням і ставить під сумнів її євроінтеграційний курс.
У відповідь на хвилю обурення, вже 24 липня президент подав до Верховної Ради новий законопроєкт №13533, який покликаний відновити автономію НАБУ і САП. Документ пропонує повернути самостійність керівників цих органів у прийнятті рішень, зокрема у підписанні підозр та контролі за справами без втручання генпрокурора. НАБУ та САП вже офіційно підтримали нову ініціативу й закликають парламент розглянути її якомога швидше.
За попередньою інформацією, голосування за законопроєкт №13533 може відбутися в останні дні липня. Водночас нардеп Ярослав Железняк попереджає: у «Слузі народу» може не вистачити голосів, і тоді ухвалення документа опиниться під загрозою.
