Фракція "Батьківщина", яка практично в повному складі голосувала у Верховній Раді за ліквідацію незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та, Національного антикорупційного бюро України, не підтримає президентський законопроєкт щодо НАБУ і САП. Натомість депутати від політсили зареєструють у парламенті альтернативний, повідомила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко в ефірі Еспресо.TV.
Тимошенка заявила, що антикорупційні органи в Україні "неефективні" та "залежать від іноземних громадян, мета яких в Україні незрозуміла".
"Ми пропонуємо створити Національну асамблею, яка могла б складатися з героїв України, які брали участь у бойових діях. У нас їх сьогодні 211, живих. І щоб вони призначали керівництво антикорупційних органів. По-перше, це абсолютні моральні авторитети країни. А по-друге, ці люди ближче за всіх стикнулися з корупцією – коли через корупцію не вистачає зброї, боєприпасів, немає нормального одягу, погане харчування тощо", – сказала Тимошенко.
Вона додала, що створити асамблею могла б Рада. За словами Тимошенко, члени Національної асамблеї могли б вибрати найдостойнішого серед кандидатів на посаду керівників НАБУ та САП.
“Треба дати їм можливість, замість цієї нікому незрозумілої міжнародної дорадчої ради, перезавантажити НАБУ, САП, Антикорупційний суд. Це, на мою думку, повністю змінить якість запобігання будь-яким корупційним діям", – констатувала Тимошенко.
Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, яким по суті ліквідувала незалежність САП та НАБУ. За нього проголосували 263 депутати. На момент голосування двоє депутатів від "Батьківщини" були фігурантами справ НАБУ. Обидва проголосували "за".
Після голосування у низці українських міст, зокрема й Києві, спалахнули масові протести проти цього закону. На третій день протестів у ВРУ зареєстрували президентський законопроєкт, який нібито має виправити ситуацію. У коментарі для ZN.UA керівник кримінальної практики Адвокатського об’єднання AZONES Микола Мягков, розповів, що в документі «все повернули як було, окрім того, що залишили генпрокурору можливість за певних виняткових, але суб'єктивних обставин… все ж таки визначати підслідність».
