Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар вважає, що раптовий дзвінок президента США Дональда Трампа самопризначеному очільнику Білорусі Аляксандру Лукашенкові навряд чи є імпровізацією — радше заготовленим сценарним ходом.

"Згадаймо візит у Мінськ генерала Кіта Келлога (спецпредставника Трампа з питань України — ред.). Просто трималося в таємниці. Батіг Трампа полягає в попередженні Лукашенка про неприпустимість будь-яких рухів із території Білорусі тих сил, що задіяні на навчаннях «Запад-2025», передусім у бік країн Балтії чи Польщі, про припинення балаканини про «Орєшнікі» та на ракетно-ядерну тематику, про непотрібність надмірного захоплення Мінська Пекіном", – припустив Гончар у своєму матеріалі для ZN.UA "Зустріч на Алясці: безпісдільний біг діл".

Втім, можливий для самопроголошеного президента РБ і пряник. Трамп міг пообіцяти йому пом’якшення санкцій, сприяння поверненню Мінську статусу майданчика для переговорів з "урегулювання української кризи" та для можливої наступної зустрічі Трампа і Путіна, якщо знадобиться.

"Перш ніж відбудеться «некст тайм ін Москоу», Путіну необхідно, щоб «клієнт», тобто Трамп, «визрів». Та й продемонструвати Трампові, що Білорусь для Росії — це аналог Аляски для США, а заодно й натякнути, що Україна — така собі Каліфорнія чи Техас, яка матиме «тисячу миль океану», якщо буде частиною Росії", — вважає автор. 

Більше матеріалів Михайла Гончара читайте за посиланням.