"Жирона" нарешті має опору на майбутнє. В Більбао від них нічого не чекали — а вони зачепилися за нічию. "Атлетік" ментально запізнився на матч. "Жирона" тим часом провела достойний перший тайм, створивши суперникам ще більше проблем.
Був ризик, що після перерви вона знову розвалиться, але не цього разу. Команда встояла. Хоч і пропустила, та все ж вигризла дозу позитиву. На виїзді це завжди добре, особливо коли команда в кризі.
Ця нічия не витягне їх з прірви, але вони нарешті мають бодай якісь аргументи для мотивації в наступних матчах. Їх чекає ціла домашня серія: приїдуть "Еспаньол" і "Валенсія". Суперники не те щоб прості, але вибору немає: або зараз, або провалений сезон.
"Нічия проти сильної команди, яка виступає в Лізі чемпіонів, має додати нам упевненості. Ми залишаємось ментально сильними. Вважаю, ми зробили крок уперед. Я вірю, що це стане початком чогось хорошого. Ми дійсно перебуваємо у важкій ситуації. Втім, я переконаний, що ми виберемося", — Мічел, головний тренер "Жирони".
Донні ван де Бек травмувався на 30-й хвилині. Клуб очікує на медичний висновок, але ситуація не дуже. Про це, власне, сказав захисник "Жирони" Уго Рінкон, коли після матчу його запитали, як там справи.
Історія травм Донні ван де Бека — це окрема драма. У травні клуб оголосив, що гравець вибув на чотири місяці через дискомфорт у п'яті та ахіллі. На початку нового сезону він повернувся — і знову травмувався.
Цей серіал наче не має кінця. У 2023-му році через травму коліна він пропустив майже пів року. А в 2022-му не грав два місяці через пошкодження м'яза.
Все це вплинуло (якщо не зламало) на його кар'єру. Він не міг розігратися ані в "Манчестер Юнайтед", ані в орендах в "Евертоні" та "Айнтрахті" з Франкфурта.
Йому вже 28. Повернути форму часів "Аякса", де він востаннє нормально грав у футбол, стає дедалі важче.
Після повернення з Мадрида "Еспаньол" приймав "Валенсією". І вирвав нічию саме тоді, коли поразка здавалася неминучою. Гравці готові були землю гризти, аби тільки реабілітуватися за провалену стартову фазу.
"Валенсія" тримала перемогу в руках, але та їй підморгнула. Команді навіть пощастило, що Агірресабала зранку встав з тієї ноги. Шість сейвів, з них чотири — лише в другому таймі.
Команда Маноло Гонсалеса показала, що програти на "Бернабеу" — це нормально. Навіть з таким резюме можна залишатися відкриттям сезону.
Якби хто спитав приклад матчу, де табло не відображає духу гри, то ось, будь ласка. Матч достойний фіналу великого турніру.
"Ми погано почали, але виправилися. Відтоді ми були кращими. Це найкращий матч, який ми провели цього року. Ми створили моменти для перемоги. Зрештою, зіграли внічию. Зважаючи на те, як розвивалися події... Ну, хоча б не програли", — Маноло Гонсалес, головний тренер "Еспаньола".
Це сталося в гостях у "Леванте", який не створив Мадриду жодних проблем. "Реал" провів контратаку, Мастантуоно завершив її ударом у верхній кут, ще й неробочою правою.
День 23 вересня вписався в історію мадридського клубу, але задовго до цього. І вписав його інший вихованець "Рівер Плейт". Саме 23 вересня, але 1953-го у складі "Реала" дебютував Альфредо Ді Стефано.
Це був товариський матч з "Ніццою" на "Сантьяго Бернабеу". В ньому ж Ді Стефано забив і дебютний гол. Він хоч і неофіційний, але вражає, як переплелися історії двох гравців, вихованих одним клубом, і які обрали один і той самий клуб для продовження кар'єри.
Майбутнє Мастантуоно ще попереду, але фундамент закладено. Довіра тренера робить його гравцем, якого на позиції правого вінгера важко замінити. Зараз мало не кожен фанат "Реала" озирається на історію й вірить, що гол у ворота "Леванте" 23 вересня — це знак долі.
Каток не розбирався. Гол зі штрафного в матчі першого туру проти "Еспаньола" не врятував його від критики, що накрила форвардів "Атлетіко" на старті сезону.
Та до дербі з "Реалом" Хуліан Альварес підходить у правильному настрої. Два удари з лівої, один із правої — і перша перемога в сезоні нарешті в кишені. Дієго Сімеоне радів так, ніби виграв фінал життя. І недарма: для атаки, яка явно спізнилася на сезон, це справжній прорив.
Звісно, після гри Альвареса не оминули питання про змарнований пенальті в попередньому турі проти "Мальорки".
"Це частина футболу. Іноді помиляєшся, іноді забиваєш. Потрібно працювати, щоб допомагати команді та покращуватися кожного дня. Зараз треба відпочити, подумати про дербі, яке ми зіграємо вдома, перед власними вболівальниками. Ми зробимо все, щоб забрати три очки", — сказав Альварес.
Кілька днів тому футбольний світ ахнув від гола Едера Мілітао. Тридцять метрів, під поперечку, та ще й від захисника — важко уявити щось ефектніше. Але тепер чергу на звання "голу сезону" очолив лівий бек "Райо" Пеп Чеваррія.
Поки Галлахер вагався — пресингувати чи ні, Чеваррія зробив ставку на зеро й вистрілив гарматою прямісінько в "дев’ятку". Облак лише зафіксував факт ураження власних воріт. Такий слем-данк став для нього певною несподіванкою.
З "Атлетіко" подібне стається регулярно. У першому турі їм забив "гол життя" Пере Мілья з "Еспаньола" — головою, спиною до воріт, крізь щільну опіку. У Лізі чемпіонів можна згадати гол ван Дайка. Мурікі з "Мальорки" також відзначився ефектним ударом головою після навісу.
Страшно навіть уявити, що їх чекає в дербі з "Реалом".
Хоан Гарсія вирішив, що він Нойєр і Шовковський в одній особі. Виперся світ за очі з штрафного, вліз у боротьбу, віддав короткий пас в центр — чужому, кинувся до воріт, але до них було приблизно як до роздягальні, тож нікуди він уже й не встиг.
Інтрига жила недовго. "Барса" як домінувала, так і продовжила тиснути. "Ов'жо" наскільки міг, настільки й огризався. Якби не трюк Гарсії, про цей матч би згадали хіба в титрах.
Флік настільки цю машину розігнав, що про втрату Ямала говорять просто для того, щоб не забути. Так одразу й не скажеш, що "Барса" грала ще й без Ферміна, який травмувався в матчі з "Хетафе". Дайте вже їм нормального суперника.
Фото — Getty Images / Global Images Ukrainе
