Ми звикли, що тон іспанського футболу визначають "Реал" і "Барселона". Але поза їхніми стінами теж триває життя. Здається, саме зараз воно прокидається в "Атлетіко".
Цей клуб звик бути антагоністом. Звик мовчки терпіти, а іноді — мовчки перемагати. За чотирнадцять років з Дієго Сімеоне команда неодноразово змінювала обличчя, але ніколи — настільки кардинально. Оновлено понад половину складу.
Повернення гравців з оренди, трансфери молодих латиноамериканців, переосмислення позицій у центрі поля та в центрі оборони — усе це виглядає як спроба створити нову архітектуру. Минулорічні придбання Альвареса, Серлота, Галлахера й Ле Нормана уже заклали фундамент. Нинішні трансфери його доповнюють.
У підсумку — дванадцять нових гравців за два трансферні вікна. Майже інша команда. Це вже не ротація, а справжня ревізія епохи.
Це, безумовно, наймасштабніша реконструкція за весь час роботи Сімеоне. Але важливіше інше — вона не суперечить його філософії. Чоло завжди був тактиком інерції. Він шукав емоційний баланс, а не ефектну гру. Новий "Атлетіко", можливо, буде менш ірраціональним, менш герметичним, але не менш конкурентним. Команда змінюється не попри Сімеоне, а разом із ним.
¿SERÁ ESTA LA TEMPORADA? ????⚪️???????? | Ojo que el Atlético de Madrid se ha gastado €400 MILLONES en los últimos mercado de fichajes. Diego “Cholo” Simeone quiere tener un equipo a su medida. ???? El sueño del título de La Liga está en el horizonte. Quieren volver a levantar un trofeo… pic.twitter.com/OQQ2z9SP05
Клуб методично переглядає кістяк команди, оновлюючи ключові позиції.
На підміну Облаку, який роками був гарантією стабільності, на постійній основі приходить орендований раніше Хуан Муссо — воротар зовсім іншого профілю, не такий магнетичний на лінії, зате впевненіший у грі ногами.
У центрі захисту: Ленгле, Ганцко та Кардозо — кожен із них не лише доповнює існуючу структуру, а й змушує переосмислити саму її побудову. Це вже не класична трійка з агресивною персональною опікою, як колись у часи Годіна й Хіменеса. Це гнучка, мобільна система, здатна адаптуватися.
Не менш суттєві зміни й у фінальній третині поля. Алекс Баена та Тьяго Алмада — гравці з ухилом у креатив. "Атлетіко" знову шукає не просто тих, хто може "працювати на команду", а тих, хто здатен змінювати ритм і створювати несподіване у грі, яка часто надто буквально залежала від вертикального тиску.
Це вже не команда, що існує виключно на емоційному надриві — це команда, яка хоче думати.
Literally transfer window: pic.twitter.com/pnLFkUdyBR
Фундамент було закладено ще торік. Саме тоді клуб зробив перші серйозні кроки до зміни поколінь. Хуліан Альварес і Коннор Галлахер стали символами цього зсуву: обом було по 24 роки, обидва мали міжнародний досвід і водночас достатній простір для зростання.
Альварес уже сприймається як новий лідер атаки — мобільний, універсальний, здатний не просто завершувати, а й конструювати. Галлахер, у свою чергу, додає середній зоні інтенсивності та динаміки, яких в останні сезонах не вистачало.
Поруч із ними з’явилися й більш досвідчені гравці — Робен Ле Норман та Александер Серлот, яким було 27 і 28 відповідно. Вони не втілюють довгостроковий потенціал, але дають баланс, стабілізують перехідний період, стають тими, хто підтримує молодих і тримає темп.
Ще до поточного трансферного вікна було зрозуміло: "Атлетіко" не просто підчищає слабкі позиції, а вибудовує нову конструкцію. І якщо влітку 2024-го це виглядало як серія точкових придбань, то зараз — уже як злагоджена стратегія, де кожен трансфер розміщено в логічну послідовність.
¡Verano ILUSIONANTE para el Atlético de Madrid! ????☀️????️ ¿Qué fichaje ha sido tu favorito? pic.twitter.com/BEo3bkk4np
"Атлетіко" пройшов через Клубний чемпіонат світу з фактично тим самим складом, який завершував попередній сезон у Ла Лізі. Турнір став лакмусовим папірцем: команда, що колись брала своє за рахунок синхронності й внутрішньої хімії, виглядала втомлено, передбачувано, а подекуди — банально перевантаженою.
Це змусило керівництво діяти швидше.
Уже на першому тижні передсезонних зборів основна частина новачків приєдналася до команди. Не для того, щоб просто закрити позиції, а щоб пройти повний цикл адаптації — у тренувальному ритмі, у комунікації, у внутрішній ієрархії.
У структурі Сімеоне, де багато залежить не лише від тактики, а й від мікропсихології, це має вирішальне значення. Цього разу команда починає сезон не в процесі змін, а вже з новим обличчям.
El nuevo ???? del Atleti. ???? Álex Baena fue presentado como jugador del Atlético de Madrid. ????⚪️ pic.twitter.com/pZRN9IXWqz
Попри вражаючий обсяг трансферів, "Атлетіко" не сповільнюється. Клуб продовжує шукати варіанти для завершення цілісної конструкції.
Один із пріоритетів — центр півзахисту. Особливу увагу привертає інтерес до Енцо Мійо зі "Штутгарта" — гравця, який вирізняється не стільки обсягом роботи, скільки здатністю грати між лініями, пов’язувати епізоди і ритми, бути медіатором у грі, де раніше переважав примітивний пресинг і гра в лоб.
У новій динаміці навіть незавершений трансферний цикл уже виглядає як стратегічна розповідь, а не як серія реакцій на кадрові втрати.
[???? MERCATO ????????] - Enzo Millot a donné son accord pour rejoindre l’Atlético de Madrid. ✅ ???? Reste désormais à convaincre Stuttgart : Des négociations sont en cours autour de sa clause fixée à 23 M€. ????@FabrizioRomano pic.twitter.com/DJKQIgLy9f
Навпаки, вона чітко структурована навколо однієї ідеї: оновлення через молодість і довгострокове планування.
Більшість новачків молодші за 25 років і перебувають у фазі активного розвитку. Це не просто гравці "на зараз", а інвестиції у стабільність. Клуб підписує їх одразу до 2030-го року, створюючи горизонт у п’ять і більше сезонів — достатньо, щоб інтегрувати, розвинути і, якщо треба, вигідно продати.
Це важливо в контексті того, як старів попередній склад. Гравці, які ще донедавна були ключовими, поступово втрачали динаміку і ринкову вартість. Різке омолодження не лише розв’язує тактичні проблеми, а й перезапускає економіку ростера. Середній вік команди знизився з 29 до 27 років. У цифрах це виглядає скромно, але в структурі, побудованій на витривалості, агресії й швидкому переході, два роки — це прірва.
"Атлетіко" оновлює не стільки команду, як цикл. І якщо цей підхід спрацює, наступна революція може не знадобитися ще довго.
Rodrigo De Paul is Inter Miami's new No. 7 ???? (via @InterMiamiCF) pic.twitter.com/PlcxTXwgVB
Це один із менш очевидних, але стратегічно важливих ефектів літнього оновлення.
Минулого сезону клуб опинився у незвичному становищі: в його складі було все менше гравців, яких стабільно викликали до збірних. Для команди, яка регулярно грає у Лізі чемпіонів і позиціонує себе серед еліти, це не лише символічна втрата, а й практична — менше досвіду на найвищому рівні, менше визнання на ринку.
Цього літа ситуація змінилася. Серед новачків — кілька базових гравців своїх національних команд: Алекс Баена вже пробивається до старту Іспанії, Давід Ганцко — незамінний у Словаччині, Тьяго Алмада — частина довгострокового проєкту Аргентини. Пубіль та Руджері входили до обойми збірних U-21, що вказує на потенціал у середньостроковій перспективі.
Це оновлення повертає "Атлетіко" туди, де він звик бути: у міжнародний простір визнаних гравців. Престиж, який у футболі часто визначається не трофеями, а присутністю на великих турнірах, знову починає працювати на клуб. І це — ще один доказ того, що перебудова не була панічною реакцією, а добре прорахованою стратегією.
Thiago Almada, el ???????? del Atleti ❤️???? pic.twitter.com/YIbErIeYhK
Клуб провів глибоке розчищення складу, позбувшись гравців, які більше не відповідали ані вимогам Сімеоне, ані новій динаміці команди. Серед них — Родріго Де Пауль, Анхель Корреа, Аксель Вітсель, Сезар Аспілікуета, Сауль, Рейнілдо, Родріго Рікельме.
У багатьох із цих випадків визначальним був саме зарплатний фактор. Більшість згаданих гравців мали контракти, підписані в попередній фазі циклу — коли ставка робилася на досвід, стабільність і короткостроковий результат.
Нинішня стратегія базується на протилежному — молодість, зростання, довгостроковий актив. Вивільнення зарплатного фонду дало змогу "Атлетіко" діяти агресивно на ринку, не порушуючи фінансового балансу.
Окремо варто згадати випадки, які не виглядають однозначними.
Анхель Корреа завжди був одним із улюбленців Чоло — універсальним, лояльним, тактично дисциплінованим. Але час настав. Його трансфер дав можливість гнучкіше розподілити зарплатні зобов’язання.
Родріго Де Пауль залишався основним, однак не домовилися щодо продовження контракту, який завершувався через рік. Трансфер в "Інтер Маямі" логічний — як з погляду ризиків, так і фінансової доцільності.
У підсумку "Атлетіко" провів структурне розвантаження. Це дозволило зберегти бюджет контрольованим, не жертвуючи при цьому спортивною амбіцією. Це те, що часто відрізняє проєкт від кампанії: розрахунок, а не спонтанність.
Diego Padre ???? pic.twitter.com/eicLtf7Q8c
І мова не лише про символічні зміни, а про цілком конкретні результати.
Після завершення сезону 2023/24 клуб підписав 12 нових гравців, знизив середній вік команди, але головне — суттєво підвищив її ринкову цінність. Загальна вартість складу зросла на понад 100 мільйонів євро. Це прямий наслідок стратегії, орієнтованої на молодих, динамічних і перспективних гравців, які ще не досягли піку, але вже грають на високому рівні.
Цей ефект — не лише маркетинговий чи бухгалтерський. "Атлетіко" перезібрав команду так, щоб одночасно знизити віковий поріг, зберегти тактичну цілісність і збільшити потенціал зростання. У підсумку — не просто свіжа кров, а оновлена система з чітко вибудуваною ієрархією та ресурсом для наступного циклу.
Якщо раніше "Атлетіко" асоціювався з досвідом і витривалістю, то тепер він повертає собі здатність до еволюції.
Тепер усе зводиться до одного: результати на полі. Клуб може мати бездоганну трансферну логіку, ідеальну вікову структуру, зростаючу ринкову вартість — але якщо ця нова команда не зможе функціонувати як єдине ціле, усе це залишиться лише амбітним проєктом на папері.
У цьому сенсі ключова роль, як і раніше, належить Дієго Сімеоне. Якщо йому вдасться інтегрувати новачків у структуру гри без втрати ідентичності, якщо він знайде правильний баланс між молодістю та досвідом — "Атлетіко" буде не просто оновленим, а по-справжньому загрозливим.
Griezmann renueva hasta 2027 ❤️???? pic.twitter.com/hBvexQdR2k
Сезон 2024/25 він розпочав у статусі лідера, набравши 15+6. Однак з лютого його статистика різко потьмяніла: лише один гол і чотири асисти за три місяці.
Помітним став і спад фізичної форми: уперше за довгий час Грізманн виглядав стомленим, особливо у грі без м'яча. В останніх турах сезону він рідко виходив у старті навіть на матчі зі зниженими ставками.
У клубі це сприймають як структурну зміну. У квітні Дієго Сімеоне назвав це неминучим етапом у кар'єрі кожного футболіста, але наголосив, що Грізманн йому потрібен — просто тепер його роль буде інша.
Алекс Баена, який у "Вільярреалі" виконував функції креативного ядра (8 голів та 14 асистів), сприймається як прямий спадкоємець функцій Грізманна в побудові атак. Паралельно "Атлетіко" підписав Тьяго Алмаду — гравця іншого профілю, але зі схожим розумінням простору.
Функціональна вага 34-річного Грізманна в системі поступово зменшується. Нині він розглядається передусім як досвідчений ротаційний варіант із потенційною роллю наставника для молодших партнерів.
За контрактом він залишається в клубі до 2027-го року. Однак висока зарплата може стати причиною для перегляду цього статусу. У разі отримання вигідної пропозиції — зокрема з МЛС чи Саудівської Аравії — клуб може розглянути можливість трансферу.
На тлі структурних змін, які переживає "Атлетіко", навіть настільки культовий гравець, як Антуан Грізманн, не є винятком.
