Астрономи зафіксували сигнал "мертвого" супутника / © ICRAR
Один із найпотужніших у світі радіотелескопів — ASKAP в Австралії — нещодавно зафіксував надкороткий, але надзвичайно інтенсивний сплеск радіохвиль. Сигнал тривав лише 30 наносекунд, але його потужність у тисячі разів перевищувала інші джерела на небі. Його джерело виявилося зовсім не далеким космічним об’єктом, а… супутником NASA Relay 2, який припинив роботу ще у 1965 році й десятиліттями вважався звичайним космічним сміттям.
Relay 2 був запущений у січні 1964 року в межах експериментальної програми NASA. Після недовгого періоду активності його визнали неактивним уже в 1967-му. Відтоді апарат лише обертався на орбіті, не подаючи жодних ознак життя. І ось — несподіваний спалах, та ще й такої сили, що він затьмарив усе інше на небі.
Доцент Інституту радіоастрономії Кертінського університету Кленсі Джеймс зізнався:
“Ми спочатку подумали, що знайшли невідомий об’єкт. Це було схоже на швидкий радіосплеск — ті загадкові вибухи радіохвиль, що тривають мілісекунди і кидають виклик фізичним законам”.
Після точного аналізу вчені визначили — джерелом сигналу став Relay 2, що перебував на висоті близько 4500 км. І хоча розчарування через “некосмічне” походження було неминучим, воно швидко змінилося цікавістю: як апарат, позбавлений живлення та функціональних систем, взагалі міг випромінити радіосигнал?
Дослідники висунули дві правдоподібні версії:
Електростатичний розряд. Внаслідок тривалого накопичення заряду на корпусі супутника міг виникнути електричний спалах, подібний до іскри.
Зіткнення з мікрометеоритом. Навіть мікрочастинка, що рухається на гігантській швидкості, могла спричинити плазмовий вибух із радіовипромінюванням.
Цей інцидент змушує замислитись про дедалі більшу загрозу від космічного сміття. З понад 20 000 супутників, запущених з початку космічної ери, понад половина вже не функціонують. І хоча їх вважають “мертвими”, цей випадок довів: вони можуть не лише заважати, а й створювати сильні перешкоди для астрономічних спостережень.
З іншого боку, такі раптові сигнали можуть стати корисними. Наприклад, допомагати виявляти електростатичні розряди — одну з найчастіших причин виходу з ладу орбітальних систем. Це відкриває нові можливості для моніторингу стану супутників із Землі без дорогих місій.
