На краю Сонячної системи науковці виявили дивний космічний об’єкт, який ніби синхронно танцює з найбільш віддаленою планетою – Нептуном.

Віддалений камінь – перший з коли-небудь фіксованих об’єктів, який обертається навколо Сонця один раз на кожні десять обертів цієї планети. Це означає, що рік там триває близько 1648 земних років.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі The Planetary Science Journal, пише Space.

Автори роботи вважають, що один із далеких об’єктів Сонячної системи під назвою 2020 VN40 долучився до складного орбітального "танцю" восьмої планети, коли та тимчасово захопила його своєю гравітацією.

Незвичайне космічне тіло розташоване в тому регіоні системи нашої зорі, який вчені досі мало досліджували. Науковці виявили, що 2020 VN40 рухається за сильно нахиленою траєкторією орбіти. Його середня відстань від Сонця кратна 140 віддаленостям між Землею та цим світилом.

Найцікавішою особливістю об’єкта є те, як він рухається відносно орбіти Нептуна. Інші тіла, які ритмічно поєднані з планетою, найближче наближаються до Сонця, коли Нептун розташовується на найбільшій відстані від зорі.

Попри це 2020 VN40 наближається до світила нашої системи тоді, коли Нептун також близько до Сонця. При цьому через нахил орбіти незвичайного об’єкта він насправді не розташовується поруч із планетою, а перебуває значно нижче Сонячної системи.

Це також відрізняє його від інших транснептунових об’єктів, які зазвичай не виходять за межі площини Сонячної системи, коли наближаються до зорі.

"Цей новий рух схожий на пошук прихованого ритму в пісні, яку, ми думали, що знаємо. Це може змінити наше уявлення про те, як рухаються віддалені об’єкти", – прокоментувала співавторка дослідження Рут Мюррей-Клей.

Науковці кажуть, що виявлення дивного руху 2020 VN40 свідчить про те, що об’єкти Сонячної системи із сильно нахиленими орбітами можуть мати досі небачені і несподівані типи пересування.

Результати дослідження можуть допомогти краще зрозуміти динаміку тіл на краю Сонячної системи.

"Це великий крок для розуміння зовнішньої частини Сонячної системи. Це показує, що навіть дуже віддалені регіони під впливом Нептуна можуть приховувати об’єкти. Це дає нам нові підказки про те, як еволюціонувала Сонячна система", – вважає керівниця роботи Розмарі Пайк.

Раніше науковці вперше зафіксували народження планетарної системи, яке нагадує формування Сонячної.