У Єгипті виявили стародавнє місто / © Pixabay
Археологи розкопали загублене стародавнє єгипетське місто, яке існувало понад 2 500 років тому. Місто Імет розташовувалося приблизно за 10 км на південь від Таніса, в дельті Нілу. У IV столітті до н.е. воно було жвавим центром релігійної та економічної діяльності.
Під час розкопок вчені знайшли залишки зерносховищ, загонів для худоби та церемоніальної будівлі, яка використовувалась для поклоніння богині Ваджет — божеству з головою кобри.
Також були виявлені багатоповерхові «вежеві будинки», зведені для розміщення швидко зростаючого населення міста.
«Такі вежеві будинки зазвичай зустрічаються в дельті Нілу в період від пізнього періоду до римської епохи, і є рідкісними в інших частинах Єгипту. Їхня присутність тут свідчить про те, що Імет був процвітаючим, щільно забудованим містом із розвиненою міською інфраструктурою», — розповів археолог доктор Нікі Нільсен з Манчестерського університету, який очолює розкопки.
Разом з Університетом міста Садат дослідники вперше виявили руїни за допомогою технології дистанційного зондування. Аналізуючи високоякісні супутникові знімки, доктор Нільсен і його команда змогли ідентифікувати скупчення стародавніх споруд із сирцевої цегли, які й утворювали місто.
Археологи знайшли глечики, інструменти, фігурки та залишки архітектурних споруд, які відкривають нове бачення повсякденного життя мешканців Імета.
Серед знахідок — керамічна фігурка ушабті (поховальна статуетка), що вказує на складне релігійне та економічне життя давніх мешканців. Також виявили рідкісні бронзові систрі (музичні інструменти), які використовувались у храмах під час обрядів на честь богині Ваджет.
Один із систрів, оздоблений зображенням обличчя бога Хатхора, був знайдений просто на вулиці — ймовірно, він впав із верхнього поверху під час обвалу будинку після його залишення.
«Це неймовірна знахідка, яка прямо пов’язує нас із духовним життям мешканців Імета», — коментує доктор Нільсен.
«Такі інструменти використовувалися в релігійних церемоніях разом з іншими — тріскачками, флейтами, барабанами».
Вчені вважають, що Імет був заселений щонайменше з 1550 року до н.е., в період 18-ї династії Єгипту. На піку розвитку, приблизно у IV столітті до н.е., місто стало столицею свого адміністративного округу — нома.
Це був пізній період єгипетської держави, коли династія Птолемеїв досягла своєї могутності, перш ніж Олександр Македонський завоював регіон у 332 році до н.е.
Вчені розкопали щільну архітектурну забудову, включно з великою мощеною площею для обробки зерна та загонами для тварин — що вказує на розвинену місцеву економіку.
Також були знайдені вежеві будинки з надзвичайно товстими фундаментами — ймовірно, вони були збудовані для розміщення щільно населеного міста.
Розкопки також відкрили залишки великої будівлі з вапняковою підлогою та масивними колонами — ймовірно, це був релігійний центр, побудований у середині періоду Птолемеїв.
Ця будівля розташована вздовж церемоніального шляху, який з’єднував храм богині Ваджет із головними воротами, обнесеними стіною з сирцевої цегли.
«Цей маршрут використовувався для релігійних процесій, коли статуї богині або інших божеств виносили з храму, щоб люди могли їх побачити», — пояснює доктор Нільсен.
Але вже наприкінці IV століття до н.е. цей шлях, ймовірно, більше не використовувався. Це може свідчити про значні зміни в релігійному житті регіону.
Також були знайдені стели із зображеннями бога Гапократа та захисними символами, що датуються тим самим періодом.
На думку доктора Нільсена, ці відкриття мають особливу цінність, оскільки розкривають повсякденне життя давніх єгиптян, про яке раніше було відомо дуже мало.
«Ми досить добре знаємо про єгипетські уявлення про потойбічне життя та поховальні обряди, але традиційна єгиптологія менше зосереджувалася на повсякденному житті. Тож ці дослідження допомагають вирівняти цей дисбаланс».
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що історик назвав найстаріше місто України, яке існує від 6 століття до нашої ери.
