Гробниця можливого родича царя Мідаса / Ілюстративне зображення
Хоча в ній не знайшли золота, але ця знахідка може багато розповісти про давню династію Фригії та її правителів, зокрема, можливого родича легендарного царя Мідаса.
Цар Мідас — персонаж легенд. Давньогрецькі оповіді розповідають про фригійського правителя, якому було даровано здатність перетворювати все, до чого він торкався, на золото. Жоден монарх насправді не володів божественним дотиком (або ослячими вухами), але історичні записи свідчать про щонайменше двох чоловіків на ім’я Мідас, які керували Фригійським царством протягом першого тисячоліття до нашої ери.
У 1957 році археологи виявили царську гробницю (також відому як курган) на місці Гордіона, стародавньої столиці Фригії, розташованої приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Анкари, Туреччина. Пізніший аналіз показав, що поховання датується приблизно 740 роком до нашої ери і містило останки чоловіка, який, як вважається, був батьком першого царя Мідаса. Подальші багаторічні розкопки в Гордіоні принесли чудові знахідки, включаючи найдавнішу відому дерев’яну будівлю, найдавніші кольорові кам’яні мозаїки та навіть позолочену статую царського сфінкса зі слонової кістки.
Згідно з повідомленням дослідників з Музею Пенна у співпраці з турецьким урядом, археологи виявили ще одну вражаюче добре збережену царську поховальну камеру, яка датується приблизно 750 роком до нашої ери. І, як і гробниця, виявлена майже 70 років тому, цей курган може мати зв’язок із самим Мідасом і може переглянути наше розуміння давніх похоронних обрядів царства.
У 2024 році дослідники, включаючи археолога Юджеля Шенюрта з Університету Хаджі Байрам Велі в Анкарі, виявили останній із 130 курганів, що оточують цитадель Гордіона, використовуючи дистанційне магніторозвідувальне обладнання. Потім команда провела чотири місяці, розкопуючи масивну дерев’яну поховальну камеру заввишки 6,4 метра та завширшки майже 60 метрів.
Поховання, позначене як курган Т-26, залишалося вражаюче добре збереженим протягом тисячоліть, незважаючи на обвалений дах, і не має жодних ознак пограбування. Предмети всередині кургану включали низку реліквій, пов’язаних з царськими бенкетами, таких як бронзові котли, глечики та чаші, а також додаткові залізні інструменти. Ці предмети часто використовувалися для подачі їжі та вина під час похоронних бенкетів, причому на багатьох посудинах досі збереглися сліди прилеглих текстильних виробів — майстерна деталь, пов’язана з розкішним ремеслом.
Мабуть, найвражаючою знахідкою в Т-26 були поховані останки. Замість фрагментів скелетів археологи виявили свідчення кремації — процесу, який, як вважається, набув поширення в Гордіоні на понад 100 років пізніше.
«Розкопки цих курганів надали велику кількість інформації про життя правителів Гордіона та їхнього оточення», — заявив у своїй заяві К. Браян Роуз, директор розкопок у Гордіоні та куратор середземноморської секції Музею Пенна. «…тепер ми знаємо, що кремація серед еліти практикувалася на понад століття раніше, ніж ми вважали. Крім того, сліди текстилю на посудинах свідчать про одну з найважливіших галузей промисловості Гордіона».
Досі незрозуміло, чи належав курган Т-26 самому царю Мідасу. Але навіть без повністю золотої гробниці його датування та близькість, щонайменше, переконливо свідчать про прямий зв’язок з його династією.
Нагадаємо, на дні Балтики виявили кілометрову стіну кам’яного віку. Вчені вважають, що мегаліт могли збудувати стародавні мисливці 11 тисяч років тому.
