Арктика — одне з найхолодніших місць на планеті — продовжує нагріватися з рекордною швидкістю, втім більшість кліматичних моделей не здатні пояснити темпи цього потепління.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Ocean-Land-Atmosphere Research, виявило ймовірну причину такої розбіжності: ключова роль у цьому процесі належить хмарам змішаної фази, передає Phys.org.
За словами дослідників з Університету Кюсю, Момоки Наканісі та її наукового керівника Такуро Мічібати, більшість кліматичних моделей неправильно оцінюють склад арктичних хмар — зокрема співвідношення рідкої води й крижаних кристалів. Це призводить до значного викривлення прогнозів.
У літній період хмари в Арктиці відбивають сонячне світло, охолоджуючи регіон. Але взимку, коли сонце не світить, вони працюють як тепловий ізолятор — утримують тепло поблизу поверхні. Чим більше рідкої води в хмарах, тим сильніше їхній зігріваючий ефект. За словами Наканісі, більшість моделей переоцінюють вміст льоду і недооцінюють рідину в арктичних хмарах, що пояснює невірне прогнозування.
Дослідження також показало, що у кліматичних моделях переоцінено тривалість і силу ефекту, відомого як “зворотний зв’язок за випромінювальною здатністю хмар”. У міру танення льоду хмари стають більш насиченими рідиною, краще утримують тепло й сприяють додатковому нагріванню — поки не досягнуть межі, коли вже не здатні утримувати більше енергії. Моделі ж не враховують, що ця межа може бути вже близько.
Дослідники попереджають: через ці похибки ми недооцінюємо нинішнє потепління Арктики, але водночас — переоцінюємо його майбутні темпи. Це може вплинути на політичні рішення щодо клімату, планування інфраструктури та екосистемну безпеку всього північного регіону.
