Аргентинський легіонер львівських "Карпат" Патрісіо Танда розповів про свою родину та захоплення крім футболу.
- Кажуть, ти дуже класно граєш у настільний теніс. Чи можна сказати, що ти найсильніший у команді?
– Чесно кажучи, я з дитинства любив грати у цю гру. Ми з батьком купили собі набір ракеток та м'ячиків і на столі, на маленькому столику, за яким їли... Ми його прибрали, клали дошку замість сітки, і грали. Це було весело. Мені це подобалося. Згодом я практикувався і в мене виходило все краще та краще. Так що можна сказати, що я один із найкращих гравців у пінг-понг.
– Ти – наймолодший у сім'ї. У тебе є дві сестри та старший брат, який теж займається футболом?
– Так, у мене є дві сестри та брат, і так, мій брат теж грав у футбол у юному віці, він був воротарем. Ми грали в одній команді під назвою "Марконі". Ми виграли кілька чемпіонатів разом, але він не продовжив грати у футбол. Зараз у нього робота, як і у моїх сестер, але у дитинстві ми добре проводили час і навіть вигравали разом чемпіонати.
- Ти теж хотів стати воротарем. Як відбувся твій перехід із воріт до польового гравця?
- Я завжди був польовим гравцем, але в мені прокидалися воротарські якості, коли я грав із друзями або коли грав удома з братом. Мені завжди подобалася позиція воротаря і, коли виникала можливість, я завжди ставав у ворота. Але очевидно, що грати ногами мені виходило краще, ніж руками. Якби це було не так, то я став би воротарем.
