Легенда українського футболу Андрій Шевченко в інтерв'ю виданню Four Four Two розповів про свої шкільні роки гравця.
"Я регулярно брав участь у міжшкільних турнірах - мене звали грати, і ми їздили автобусом у різні райони. Ось тоді я і почав виділятися серед дітей свого віку.
Я не завжди перемагав, але це було не найголовніше. Навіть тоді люди відчували моє лідерство на полі — я вже мав сильний менталітет.
Хлопець на ім'я Олександр Шпаков працював у київському "Динамо" та відвідував такі матчі, бо був скаутом клубу, шукав молоді таланти, які могли б пробитися нагору. Пам'ятаю, він підійшов до мене, представився і сказав, щоби я готувався до перегляду.
Після цього перегляду стався Чорнобиль та моя евакуація. Але наприкінці вересня чи на початку жовтня, після повернення до Києва, мене відвідав один із тренерів "Динамо". Він був здивований, що я не повернувся до клубу, на щастя, тоді я відновив тренування.
Пізніше я вирушив за кордон із "Динамо". Ми грали у двох різних турнірах: один в Абердіні, а інший в Уельсі, на Кубку Яна Раша.
Мені було 13, ми перемогли, і мене назвали найкращим гравцем. Це було особливе почуття, тому що сам Раш подарував мені пару бутс Nike.
Хоча бутси були мені малі, я дорожив ними, зберігав кілька років, тому що всі його знали, і він був легендою "Ліверпуля". Якось я спробував пограти в них, і все закінчилося тим, що мої великі пальці ніг стали стирчати зі шкарпетки", - розповів Шевченко.
