Російський Міждержавний авіаційний комітет (МАК) проігнорував катастрофу лайнера Azerbaijan Airlines Embraer E190, який 25 грудня 2024 року збила російська ППО над містом Грозний. Літак, в якому загинули 38 людей, впав біля казахстанського міста Актау. Аналітична спільнота Dallas виявила суттєву різницю у звіті міністерства транспорту Казахстану та статистики російських щорічних авіаційних пригод.

У Dallas вважають, що Росія уникає відповідальності за збиття літака. Своєю чергою, це підриває довіру щодо російських даних про безпеку польотів цивільної авіації. Аналітики повідомляють, що з 23 вересня по 3 жовтня відбудеться 42 сесія Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), де Росія намагатиметься повернутися до складу керівного органу – Ради ІСАО. Державу-агресорку не переобрали до Ради у жовтні 2022 року через грубі порушення Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Пасажирський літак Embraer E190-100 авіакомпанії Azerbaijan Airlines (AZAL) 25 грудня 2024 року виконував рейс з Баку до Грозного. За п'ять кілометрів від аеропорту Актау він зазнав катастрофи й двічі намагався приземлитися біля Грозного. Через негоду й втрату сигналу GPS екіпаж відмовився від посадки та вирішив повертатися до Азербайджану. На борту літака перебували 67 людей: п'ятеро членів екіпажу, 62 пасажири (з них – 2 діти).

На зворотному шляху у літак, ймовірно, обстріляли з російського ЗРК «Панцир-С1». Повітряне судно втратило частину систем управління, а екіпаж намагався приземлитися на запасному аеродромі в Актау. Однак за 5 км від аеродрому літак впав.

Внаслідок катастрофи загинули 38 людей – обидва пілоти, старший бортпровідник і 35 пасажирів. Згідно з офіційною інформацією, жертвами стали 25 громадян Азербайджану, семеро росіян та шестеро казахстанців. В авіакатастрофі вижили 27 пасажирів та два бортпровідники.

«Це найсмертоносніша авіакатастрофа в історії Azerbaijani Airlines, яка швидко переросла з трагедії у дипломатичний скандал. Президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Росію у нападі на цивільний літак, вимагаючи визнання провини, вибачень, кримінального переслідування винних, а також компенсацій родинам загиблих і державі», – йдеться у публікації Dallas.

Спочатку Кремль заперечував причетність до збиття літака. Однак згодом Владімір Путін заявив, що це «трагічний випадок», який стався під час збиття українських безпілотників. Росія та Казахстан доручили розслідування Міждержавному авіаційному комітету (МАК), який базується в Москві. Відомство звинувачували в упередженні й Баку наполягав, що тільки незалежна міжнародна слідча група за участі представників Embraer має право встановити істину. Азербайджан наполіг, щоб «чорні скриньки» розшифровували за межами Росії.

Попередній звіт міністерство транспорту Казахстану опублікувало у лютому 2025 року. На початку серпня анонсували, що фінальний звіт з'явиться у найближчі місяці.

Міждержавний авіаційний комітет (МАК) є фактично політичним інструментом Кремля для поширення впливу. Щороку він випускає звіт про стан безпеки польотів цивільної авіації. В аналізі за 2024 рік немає жертв трагедії з азербайджанським лайнером. Аналітики проаналізували попередні звіти й встановили, що це стандартна практика для МАК. Зокрема, у статистиці за 2014 рік немає жодної інформації про рейс малазійських авіаліній МН-17, який збив російський комплекс «Бук-М1». Тоді в авіакатастрофі загинули 298 людей.

У звіті ICAO за 2025 рік катастрофу літака Embraer E90-100 включили як в загальну світову, так і в регіональну європейську статистику. Водночас у звіті МАК є деталі катастрофи рейсу Азербайджанських авіаліній, але «без урахування в статистиці». Водночас у Dallas помітили, що хоч російський документ майже слово в слово базуюється на попередньому звіті казахстанської комісії, але є відмінності, які суттєво змінюють контекст.

Першою відмінністю є відсутність в російській версії звіту деталізації польоту літака та розшифровки перемовин екіпажу російськими диспетчерами. Казахстанська комісія розповідає, що Embraer E-190 покинув повітряний простір Азербайджану і увійшов у повітряний простір Росії о 04:12, а про втрату обох GPS екіпаж повідомив російську сторону лише о 04:26. За версією Кремля, літак зайшов у їхній повітряний простір РФ і одразу втратив навігацію. Це означає, що повітряне судно мало час оцінити ризики польоту та ухвалити рішення на повернення. На думку аналітиків, цією несуттєвою відмінністю Росія розмиває відповідальність.

Насправді між заходом у повітряний простір Росії та втратою GPS пройшло 14 хвилин. Тобто літак втратив сигнал, коли був готовий сісти у Грозному і був змушений кружляти над столицею Чечні в поганих погодних умовах.

Також у російському звіті називають момент, коли в літак влучила перша ракета, «звуковим ефектом». Натомість в оригінальному звіті йдеться про «звуковий удар». Друге влучання ракети росіяни також назвали «звуковим ефектом».

Третьою відмінністю є характер пошкоджень. Росіяни скопіювали абзац звіту слідчої групи, але забрали фінальне речення: «У деяких місцях пошкодження мають правильну прямокутну форму».

Також у звіті слідчих описують, що Росія ввела план «Ковьор» – режим закритого неба. Його ввели через 7 хвилин та 48 секунд після влучання в літак другої ракети. Тому літак не міг знати про обмежувальні заходи.

«Якщо подивитися на кількість збитих цивільних літаків збройними силами чи парамілітарними угрупуваннями за останні 15 років, то Росія та Судан входять в число "рекордсменів" цієї сумної статистики. Вслід за ними йдуть Іран та Ефіопія. Однак Росія – безсумнівний "лідер" за кількістю жертв. І небажання включати жертв цих злочинів в статистику вчергове вказує, що висновків з цього жахливого симбіозу помилок, зухвалості та ігнорування правил ніхто не зробить», – вважають аналітики Dallas.

Дослідники застерігають, що за кілька тижнів Росія спробує отримати необхідну кількість голосів і повернутися до керівного органу Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) – Ради організації. У жовтні 2022 року Росію не переобрали вперше з 1944 року – вона отримала 80 голосів зі 193 (для переобрання потрібно мінімум 86).