Колишній хавбек "Динамо" та збірної України Олександр Алієв відповів на питання стосовного своїх взаємовідносин із ексфорвардом киян Артемом Мілевським.
- Ти дружиш з Артемом Мілевським понад 20 років, але у вас був період, коли ви не спілкувались. Чому?
- Бачиш, були... Я не знаю, навіщо ми до цього знову повертаємося. Ми спілкуємося, все нормально. Були непорозуміння. Потім, коли почалася медіаліга, ми з ним побачилися. Він справді підійшов до мене і запитав, чи це правда, чи ні. Я сказав: "Ну, звичайно, правда. Я ж не буду просто так говорити щось на публіку".
- Артем не хотів приймати твою допомогу?
- Наскільки мені відомо, в Артема були проблеми зі здоров'ям, назвемо це так. Коли ти пропонував йому допомогу, і навіть Ігор Суркіс пропонував допомогу, він спочатку сказав: "Так". А потім, у якийсь момент, коли потрібно було їхати, він просто зник та не брав слухавку. І ти розізлився через це.
- Ні, було зовсім не так. Коли той Сергій, який біля нього кружляв, дійсно відвіз його до лікарні – його поклали у неї.
Я зателефонував йому, дізнався. Цей Сергій взяв від мене слухавку. Я поговорив із головним лікарем і насамперед я запитав про те, скільки потрібно грошей. Мені назвали певну суму, і я запитав: "А хто буде платити?"
Я одразу зателефонував Ігорю Михайловичу та пояснив ситуацію. Я вдячний йому за те, що він сказав: "Все, що потрібно, я зроблю".
Сергій почав розповідати, що нібито він почав просити в Ігоря Михайловича. Але я чудово знаю, що Михайлович ненавидить цю людину і навіть знати не знає її. Він його просто ненавидить, ось і все.
Я телефонував Ігорю Михайловичу, він завжди питав про те, як справи. Артем попросив: "Чи може Михайлович теж приїхати?" Я йому казав: "Михайлович, нумо з'їздимо". Спочатку він погодився, але потім передзвонив і сказав: "Саня, у мене не виходить".
Але все, що я просив у нього для Артема, він зробив і все оплатив. Це дійсно так.
- Якщо раптом знову станеться таке, що Артем знову...
- Ні, я навіть не хочу… Артем усе переосмислив. Ми з ним сиділи, розмовляли, спілкувалися, і я пояснив йому своє бачення – як і що.
Він прекрасно все зрозумів. Він сказав мені: "Кент, такого більше не повториться".
- Ну як зрозуміти найкращий? Він мій кент, тому що ми разом уже понад 25 років. Ми жили в одній кімнаті, були всюди разом.
Ми розлучалися буквально на рік, коли не грали в одній команді: я тоді був у "Локомотиві", а він – у "Динамо".
- Я скажу, що він мені кент. Ось і все.
- Це друг. Під час війни у мене теж з’явився мій близький брат, його звати Вова, я вже розповідав. Він для мене теж друг.
У мене є друзі, які допомагають нам, і я їм дуже вдячний, – сказав Алієв.
