Більшу частину сезону-2024/25 одеський "Чорноморець" проводив під орудою Олександра Бабича. Незважаючи на кардинальні зміни, які відбулися після припинення співпраці з командою "моряків" його попередника, Романа Григорчука, ніщо не мало ознак негараздів. У розпал осінньої частини одесити навіть перебували у середині таблиці, що вселило віру у вболівальників щодо непоганих перспектив. На думку багатьох фахівців, оновлений у порівнянні з сезоном-2023/24 відсотків на 80-90 "Чорноморець" для багатьох суперників певний час був такою собі темною конячкою. Відтак не знаючи про його справжні можливості, деякі команди втрачали в іграх з ним очки. Та поступово елемент несподіванки не став приносити дивіденди і "моряки" почали пробуксовувати. Серія із восьми безвиграшних матчів відкинула команду у нижню частину турнірної таблиці, де її і застала зимова перерва. Йдучи на канікули, у всіх була впевненість, що весняна частина чемпіонату все змінить на краще. Взимку у "Чорноморці" з’явились чергові новачки, на допомогу яких неабияк розраховував Бабич. Та схоже, що справа була не лише у гравцях. Як не прикро констатувати, але у одеському клубі давно мають місце заборгованості по зарплаті. Міняються футболісти, міняються тренери, міняється персонал команди, а борги як були, так і є. Це вже стало хронічною хворобою організму під назвою "Чорноморець".
Тож побічно фінансові негаразди закарбовувались у свідомості "моряків" і у певній мірі накладало відбиток на їхній грі. Після стартового матчу весняного відрізку чемпіонату із "Колосом", у якому одесити перемогли, підопічних Олександра Бабича наче хтось наврочив. "Чорноморець" програв три матчі поспіль, причому у двох з них суперникам, які за підсумками сезону-2024/25 "вилетіли" з УПЛ – "Лівому берегу" та "Інгульцю". Ці результати змусили клуб запросити Олександра Кучера, який став працювати на посаді головного тренера. Бабич же отримав роль спортивного директора, у якій провів решту минулого сезону.
Про події минулого сезону він розповів в інтерв’ю кореспонденту UA-Футбол.
- Два останніх матчі чемпіонату – з київським "Динамо" та "Олександрією" показали, що вболівальницький фактор має неабияке значення. Якщо до цього понад трьох років домашні поєдинки "Чорноморця" були під забороною масового відвідування глядачами, то у травні нинішнього року все змінилось. Як вважаєте, чи не була відсутність вболівальників однією з причин недобору вашою командою 5-6 очок, яких якраз і не вистачило для збереження прописки в еліті?
- Сто відсотків. Грати хоча б за мінімальної заповненості трибун глядачами набагато краще, ніж за порожніх. Ясна річ, цей фактор також впливає. Я вважаю, що 12-й гравець нам, безумовно, допоміг би.
- Що заважало дозволу зняти заборону на допуск вболівальників на стадіон набагато раніше?
- Ми хотіли, щоб наші прихильники мали змогу відвідувати домашні ігри значно раніше. Однак міські та обласні керівні структури не дозволяли, відштовхуючись від питання безпеки. Та коли в останніх двох матчах було отримано дозвіл, всі ми й побачили інший результат (в обох матчах "Чорноморець" зіграв внічию – прим. ред.). Я вважаю, що цей було більш схоже на футбол. У тому плані, що були емоції. Навіть незважаючи на достроковий "виліт" з еліти, вболівальники аплодували нашій команді.
- Якщо поглянути назад і проаналізувати, виникає питання: чи відчуваєте себе заручником цієї ситуації?
- Зрозуміло, я теж причетний до того, що "Чорноморець" понизився у класі. У мене було чимало часу, аби все обміркувати. Я вважаю, що зараз потрібно врахувати усі робочі нюанси, добре все проаналізувати і зробити висновки, якими повинні бути шляхи і кроки для того, щоб вирішити завдання повернення команди у Прем’єр-лігу. У виступі команди у минулому сезоні винні всі: це стосується як тренерського штабу, футболістів, так і керівництва клубу.
- До цьогорічного розставання з елітою "Чорноморець" мав такий гіркий досвід вже п’ять разів. Останній "виліт" - найприкріший?
- Кожне вибування з класу найсильніших дуже негативно впливає як на місто та його вболівальників, так і на настрій команди. Але у кожне міжсезоння, коли "Чорноморець" "вилітав" (принаймні із того, що я пам’ятаю), він боровся до кінця. Це факт. Під час моєї кар’єрі гравця очолювана Андрієм Балем і Олегом Блохіним команда понизилась у класі, однак вже через рік вона повернулась до еліти. Так, із тих, хто грав у Прем’єр-лізі у сезоні-2009/10, залишилось чоловік 8-10. Та з приходом Романа Григорчука по завершенні осінньої частини сезону настали чи не найкращі часи нового "Чорноморця" в українській історії. Саме за його тодішнього приходу стався прорив команди у єврокубкову весну.
- У яких матчах, зіграних під вашою орудою у минулому сезоні, очки були втрачені не по ділу?
- У нас було багато таких матчів. Я беру "Чорноморець" як мого періоду, так і періоду Олександра Кучера. Такі легкі м’ячі залітали, такі поєдинки програвались. Ми могли за такого розкладу зіграти внічию. Так, скажімо, було у грі з "Вересом", коли рахунок був 1:1. Ми розуміли, що граючи на своєму стадіоні у Рівному команда Олега Шандрука буде йти вперед і її можна буде впіймати на контратаці. І раптом в наші ворота залітає такий безглуздий м’яч… Так само я вважаю, що головні наші поразки у весняному відрізку чемпіонату були в іграх з "Лівим берегом" вдома і з "Оболонню" на виїзді. Ці дві команди знаходились вище нас і були нам по зубам, тож ми повинні були не відпускати їх від себе. Саме обидва програші і стали ключовими. Навіть не поразка в Одесі "Інгульцю", адже він знаходився нижче "Чорноморця".
- Восени "Чорноморець" був у середині турнірної таблиці. Як гадаєте, коли у його турнірних справах відбувся збій і у чому полягав?
- Якщо брати осінню частину сезону, то команда ще формувалась і була "сирою". Ми дуже багато з хлопцями розмовляли, будували колектив. І за великим рахунком у той період якихось великих перепадів у грі не було. Хіба що з "Поліссям", коли у домашньому поєдинку гру трішки провалили. А загалом наша молода команда, яка була тільки-но побудована, давала бій у кожному матчі. От лише впливав один фактор: постійна заборгованість, постійна заборгованість, постійна заборгованість… Сто відсотків, це впливає на колектив. Адже питання щодо цього футболісти задають тренеру, а тренер у свою чергу – керівникам клубу. На жаль, не завжди вчасно ми могли ці питання закрити. А між тим вони накопичувались і накопичувались, що не могло не накладати свій відбиток. Плюс всю осінню частину чемпіонату "Чорноморець" грав без преміальних. У такій ситуації, коли виникали затримки із зарплатою, команда могла б розраховувати на премії, однак їх, повторюсь, не було. Та все ж я дуже вдячний хлопцям, що в кінці осінньої частини сезону за такої ситуації ми намагались зіграти вдома на рівних з "Кривбасом" і з "Зорею" на виїзді. У грі з луганцями за нічийного рахунку пропустили м’яч лише на 90+4 хвилині матчу. Тобто команда як така була, і ми добре розуміли, що у зимовий трансферний період потрібно підсилитись. Все, здавалося б, йшло своїм чином, але після лютневого "прильоту" на нашу клубну базу все пішло не так.
- Наскільки виправдало себе використання великої кількості легіонерів?
- Я вважаю, що воно не допомогло. Це по-перше. А по-друге, гарним уроком для мого тренерського досвіду стала й велика кількість орендованих гравців. На мою думку, це неправильно – і воно нам також не допомогло. Якщо продовжити говорити про легіонерів, то у ході побудови команди потрібно було брати гравців на перспективу. І такі були. Можу назвати панамця Анеля Райса, він дуже перспективний хлопець. Я вважаю, що він неодмінно розкриється. Це ж стосується і грузина Георгі Робакідзе. Цим молодим футболістам не має ще й 20 років. Що ж стосується частини легіонерів старшого віку (певно, мається на увазі боснієць Владімір Арсіч та словенець Йон Шпорн – прим. ред.), то це не моє рішення – вони були в команді ще до моєї появи в ній. При мені ж у команду прийшло троє бразильців – Жоао Нето, Кайо Гомес та Карлос Раян. Перший з них отримав травму і надовго вибув з ладу. Впевнений, що якби цього не сталося, він грав би і як мінімум був би у нас в обоймі, адже у нього є непогані швидкісні якості. Що стосується двох інших, то кожен з них робив свій внесок – Кайо Гомес більшу частину матчів відіграв осінню, а Карлос Раян, який з’явився у нас у зимовий період, грав у весняній частині сезону.
- Хто з іноземних футболістів у "Чорноморці" залишиться?
- Слід враховувати, що на легіонерів у першій лізі передбачений ліміт. Якщо не помиляюся, то одночасно у складі однієї команди можуть грати троє таких футболістів. Я знаю, що діючі контракти є у тих же Шпорна, Робакідзе, Райса… Треба з кожним із гравців щодо їхньої подальшої долі розмовляти, аби не затягувати з цим питанням. Можу звернутися до прикладу харківського "Металіста 1925", який використовував у минулому сезоні у першій лізі якісних легіонерів. Ми бачимо у його складі бразильця Арі Моуру, який феєрить на своєму правому фланзі. А на лівому ефективно діє албанець Ермір Рашиця, котрий також діє результативно. От такого рівня легіонери нам також потрібні.
- У минулому чемпіонаті найбільш проблемною виявилась позиція воротаря, де у Артура Рудька та нігерійця Кінгслі Аніагбосо не обходилося без серйозних помилок?
- Я би так не стверджував. На цій позиції є конкуренція. Той же Рудько, хоч і мав помилки, все ж воротар надійний. І якщо брати чемпіонат в цілому, то він відпрацював непогано. Досить багато разів він виручав команду від, здавалося б, неминучих м’ячів, зробив чимало сейвів. Я вважаю, що більш проблемною у нас у минулому сезоні була атакувальна ланка – зокрема, перший і другий нападники. Нам не вистачило першого нападника, адже запрошений в команду взимку Денис Безбородько через деякий час травмувався. А от щодо другого нападника, який може зіграти нестандартно із глибини, віддати передачу та забити, то лише наприкінці чемпіонату трохи розігрався Олексій Хобленко. Він у цей період забив три м’ячі, хоча до цього мав у своєму активі лише один. Тобто реалізація як для першого нападника у нас дуже погана.
- Тепер клубу необхіодно докладати зусилля для того, аби зберегти кістяк команди. Чи вона знову формуватиметься по-новому?
- Це остаточно вирішуватиме керівництво клубу. Особисто я свої міркування йому озвучив. На мій погляд, кістяк команди – чоловік 10-12 постаратись залишити. Адже немає багато часу. Якщо ж буде нове формування команди, то все складатиметься так само, як і рік тому. Потрібно розмовляти з хлопцями, аби цей кістяк зберегти. Я так розумію, що у головного тренера є футболісти, на яких він розраховує. І якщо буде достатня кількість чоловік із складу минулого сезону, то це буде значно легше для створення команди зразка сезону-2025/26.
- Як часто обговорюєте робочі питання з головним тренером Олександром Кучером?
- Скажу відверто, перед останніми іграми намагався його зайвий раз не турбувати. Адже розумів, яке значення вони зазвичай мають та яким тиском відзначаються. Хоча бачились на нашій базі, спілкувались щодо молодіжної команди, цікавились поточними справами тощо.
- Які перспективи "Чорноморця" бачаться вам у найближчому майбутньому? Які повинні бути зроблені кроки, щоб через один рік Одеса знову була представлена у Прем’єр-лізі?
- Перш за все, повинне бути якісне та стабільне фінансування. Це сто відсотків, по іншому – ніяк! Це ж можу сказати і про якість селекційної роботи. При формуванні команди нового зразка мусить бути міцний хребет із перевірених бійців складу минулого сезону. До нього можна додавати інших гравців відповідної кваліфікації. Все інше – стадіон, база, автобус у нас є. Ми їх хоч і арендуємо, але маємо можливість користуватись. Та найголовніше, що у "Чорноморця" є віддані вболівальники, які готові підтримувати його завжди – як і часи злетів, так і падінь. У цьому я вже неодноразово переконувався. От і у щойно завершеному сезоні вийшло так само: варто було вболівальникам отримати дозвіл на відвідування стадіону, як ми відчули щиру та гарячу підтримку. Завдяки їй, переконаний, буде набагато легше долати турнірну дистанцію у першій лізі. Хоча конкуренти у "Чорноморця" будуть непогані – "Буковина", "Ворскла", "Інгулець", "Лівий берег". Та й "Агробізнес" теж не варто списувати з рахунків. Словом, доведеться непросто.
