Продовжуємо розмову, розпочату вчора. Перечитав першу її частину і трохи засумнівався у двох позиціях. По-перше, спогади від складу “Олександрії” залишаться, напевно, все-таки пізніше - коли її може залишити ще низка граців основи. Але результат бачиться тим самим. По-друге, "Колос" таки впевнено тягне на місце у вісімці.
Хто займе його місце нижче "екватора"? Найімовірнішим кандидатом зараз є “Кривбас”. Ван Леувену доведеться фактично будувати команду заново, причому в нових для нього умовах прифронтового міста. І вас не турбує кількість легіонерів на перегляді? Тих, хто потім тікає від реалій війни.
За ідеєю, у групі "вище середнього" має розташуватися і "Зоря", чий головний козир - тренер, що повернувся до команди, з яким вона була в призерах. З одного боку, він начебто відпочив і з новими силами готовий допомогти клубу. З іншого - в УПЛ не так вже й просто буває увійти в ту саму річку. Та ще й на мілководді.
Особисто мені буде дуже цікаво простежити за Пономарьовим у ЛНЗ. Благополучний клуб, у якого не складається з результатами, і тренер, реноме якого створила робота зі своїми вихованцями. Тут теж принципово новий виклик та великий знак питання. Але за своїм потенціалом це команда, мабуть, шістки-сімки найкращих.
Найпотужнішим за підбором гравців тут виглядає "Металіст 1925". Він начебто повинен фінішувати під групою лідерів, а місце нижче восьмого стане просто катастрофою. Але, враховуючи все ще недостатній досвід Бартуловича і той самий синдром міцного, але не у футбольному відношенні, клубу - можливо все.
"Карпати" бачу четвертою командою сезону. Як мінімум. Їх вигідно відрізняє стабільність тренерської позиції Лупашка, за якого команда прогресує. Найсимпатичніша команда УПЛ на сьогодні, на мій смак. І начебто там усе робиться з розумом, незважаючи на юнацький романтизм коуча. Який для глядача тільки у плюс.
“Полісся”, яке досі уособлювало девіз “гроші не грають у футбол”, має найреальніший шанс на медалі в історії. Його прізвище Ротань. Ось тут уже будь-яке місце нижче за третє може розцінюватися як безнадійний діагноз для клубу. Хоча й вище, мені здається, буде складно забратися. Повторити такий успіх для тренера…
За моїми відчуттями, нинішнє “Динамо” досягло своєї стелі. Воно максимально успішно впоралося зі своїм завданням минулого сезону. Але якщо конкуренти явно додадуть, команді Шовковського доведеться дуже непросто. Чи вистачить ресурсу? І неминучий знак питання зависає над нею, як над тими самими “Поліссям” та “Шахтарем”.
"Нью Ахметіко Мінейро" з ностальгічним десятком бразильців у складі та новим балакучим коучем теоретично - найсильніша команда УПЛ без варіантів. Але якщо вони зіткнуться з тими ж реаліями, що й інші клуби, якщо не буде щадного режиму, то як знати. Та й Туран чомусь у мене асоціюється із раннім Газзаєвим у “Динамо”. Коли так само жваво починалося…
Словом, добра половина учасників нового сезону УПЛ, що стартує за два тижні, до певної міри є загадкою для глядача. Насамперед, через масову зміну тренерів. Тому й обмежуюсь лише контурами умовних четвірок. Причому найчіткіше вони проступають у квартету найсильніших.
Ну, і ще раз нагадаю: це не прогнози - це очікування регулярного глядача Ліги. Які можуть бути як виправдані, так і ошукані. Я так бачу. Хто і чому бачить інакше – було б цікаво вислухати вас. А поки що вся увага на Європу. Де ми маємо вперше спостерігати команди УПЛ у справі.
"Шахтар" теж фактично приймає старт, попередньо потренувавшись на “кішках”. Ви скажете: а як же Мальта для "Динамо" та Андорра для "Полісся"? Так це той самий “гоп”, який ще треба перескочити. От і подивимося, наскільки низько впав наш рівень. До необхідності грати з такими суперниками, чи ще нижче.
На жаль, протистояння “Олександрії” із “Партизаном” особливих питань не викликає. Але як же кортить помилитися! А по-справжньому інтригують, звичайно, "хлопчики з печери Бешик-Таш". Якщо ви не проти такої мимовільної асоціації із фрагментом історії первісного суспільства.
