Приводом для розмови стала новина, що арбітри VAR отримають додаткові повноваження.
Насамперед, нам варто розуміти, що новини в інтернеті відображають не лише факти, а й плани, наміри, а то й просто думки вголос. Не кажучи вже про придумані на рівному місці новини та відверті фейки. Тому тут ми швидше теоретизуємо, аніж обговорюємо реальні зміни.
1. Рада Міжнародної федерації футболу (IFAB), яка слідкує за дотриманням правил гри, запропонувала можливість розглядати на VAR другу жовту картку. Оскільки вона перетворюється на червону та впливає на хід матчу.
Вибачте, але це було і їжакові зрозуміло спочатку. Оскільки ступінь впливу чисельної меншості/більшості на гру та її ймовірний результат важливіший і пріоритетніший за ступінь серйозності даного конкретного порушення. А друге попередження дорівнює вилученню.
І позбавляючи ВАР права втручатися у суддівство в епізодах з другим "гірчичником", на відміну від прямого вилучення, цим його хіба що народили неповноцінним. Тому таке розширення повноважень стало б природним торжеством розуму та логіки. А як же інакше?
2. Також VAR пропонують втручатися в такі рішення, як скасування подачі кутового, якщо м'яч останнім торкається гравця, що атакує, а не захисника.
Не настільки критичний момент, як "поза грою" або пенальті, або ж вилучення. І тут постають питання. Наслідуючи ту ж логіку можливого впливу на результат, тоді чому б одразу не включити сюди й спірні штрафні удари в небезпечній близькості від воріт?
У принципі, зрозуміло, чому. Така тенденція веде до того, що рефері фактично втрачає свій авторитет апріорі вищої інстанції у матчі. Давайте тоді вже й аути дивитись по “телевізору”!
Ні, якщо прагнути безпомилкового ідеалу, то зрештою ми закономірно прийдемо до повністю роботизованого арбітражу. Але чи буде це футбол - класична гра помилок?
Мені можуть заперечити: кутовий - не фол. Визначити, від кого пішов м'яч, за сучасного розвитку комп'ютерної справи на Заході - не є проблемою. Так само як взяття воріт чи офсайд - це ж як два пальці в рот і веселий свист! І все ж, чи варто настільки знецінювати роль людини зі свистком?
3. Зміни торкнуться і пробиття пенальті: якщо воротар відбиває удар, м'яч вважається "мертвим" і гол не зараховується.
Двома руками за, була б третя - підняв би і її. Традиційна статистика говорить про те, що зазвичай реалізується приблизно три чверті 11-метрових ударів. З тих, що не досягають мети, далеко не кожен парирується воротарем - трапляються й промахи.
Тож навіщо позбавляти його можливості стати героєм, врятувати свою команду? Наприклад, коли ти в неймовірному стрибку витяг м'яч з лінії воріт, але користь від цього - нуль, тому що у того, хто б'є, трапилася спонтанна друга спроба, відреагувати на яку ти вже просто не встигаєш. Є в цьому якась несправедливість.
Розумію: після сейву (або удару в штангу) гра продовжується, і тут уже хто встиг, той і з'їв. Про це і йдеться. "Мертвий" м'яч, як я собі це уявляю, означає те, що гра зупинятиметься відразу після воротарського сейву. До речі, а як бути зі штангами? Як на мене, тоді логічно було б “поховати” і такі м'ячі.
Цю тему можна було б розвивати далі, перевівши її у площину ігрового часу, але сьогодні ми не про нього. Про те, які щасливі думки приходять у найсвітліші голови нашої футбольної сучасності. А також про те, як вони частенько так і залишаються на рівні чудових мрій.
Будь-які зміни до правил набудуть чинності з 1 червня 2026 року, якраз до Чемпіонату світу.
Ось давайте дочекаємося цієї дати, там і подивимося, чи зміниться щось і як саме. Оскільки ще свіжий переказ про відміну екстра-таймів нібито з цього літа, а вони благополучно гралися на Клубному кубку світу, і продовжують гратись в єврокубках. І тут мої оплески УАФ, яка таки-скасувала їх у Кубку України.
Оскільки зміну правила офсайду імені Венгера, про яку нам так переконливо казали, вже потихеньку спускають на гальмах. Бояться революції у тактиці. Або контрреволюції. Чи ми все-таки дочекаємось колись логічного рішення на користь атаки? Але, кажуть, воно ж призведе до збочень в обороні...
І оскільки "чистий час" у футболі, який напрошувався ще позавчора, схоже не з'явиться й післязавтра. Краще приблизно компенсувати час на розсуд арбітра, причому далеко не всі паузи у грі, раз у раз породжуючи сміховинні цифри тривалості матчу.
Словом, нам кажуть – поговорили й ми. Напевно, таки футбольним людям видніше. Головне, щоб вони пам'ятали про те, що футбол насамперед - гра для глядачів. А вже потім для тих, хто в неї грає. Бо такими є реалії сучасного футболу.
