Новий турнір ФІФА сьогодні не критикує лише лінивий. Якраз я і належу до таких ледарів, що, втім, не завадило переглянути від свистка до свистка усі вісім матчів першого раунду плей-оф. Групи вирішив пропустити: надто багато клубів із Європи грали там в економ-режимі. А тут як-не-як гра на виліт.
Мабуть, саме звідси слід почати пізнання цього явища: що це таке, і з чим його їдять. І перше відчуття - не треба поспішати з висновками, доки не покуштуєш до ладу. Як уже було свого часу з тією самою Лігою націй, наприклад. Хоча тут, звісно, зовсім інша історія.
Асоціація, що спала на думку з ходу - збір блатних і зграя жебраків. Під першими розуміємо європейську аристократію, чий широкий і густий невід справно виловлює все більш-менш цікаве в іншому світі. Останні ж задовольняються залишками розкоші, почесними пенсіонерами та зірками, що ще не розкрилися.
Особливо стоять шейхи. Але вони, як відомо, і у Європі шейхи.
Перша половина матчів 1/8-ої фіналу лише підтвердила ці висновки. Навіть гра, що її завершувала з 6-ма голами, не врятувала. Хоча, можливо, тут надто хотілося спати, чому сприяв коментар нічного сторожа студії на Суспільному. Хто ж іще буде кожне третє речення починати з “до речі”, кожне п'яте - з “о'кей”, а решту часу повторювати, що “Баварія” - це топ-топ-топ-топ”?
Але наступні два дні круто змінили сприйняття турніру. Тут було і видовище, і інтрига, і навіть кілька сюрпризів. А головне – ягнята, здавалося б, приречені на заклання, почали видавати звуки. І це було аж ніяк не боязке мекання. Нагадаю результати всіх поєдинків раунду.
Зазначимо, що тричі грався додатковий час, і при цьому жодного разу не знадобився розіграш футбольної лотереї нервів. Це приємний виняток із правила, яке говорить: чим довше грають, тим менше створюють. І так, я, як і раніше, за відміну овертайму.
Найвидовищніший матч - звичайно ж, "Ман Сіті" - "Аль-Хіляль". І справа не так у кількості голів, як у числі гольових шансів, а їх з урахуванням екстра-таймів було під два десятки. Другим у цьому сенсі став матч “Реал” – “Ювентус”. Однаково гарні ігри "Інтера" з "Флуміненсе" та "Борусії" з "Монтерреєм".
Найнудніший матч - Якщо брати основний час, то це бразильське дербі, де було лише чотири цікаві моменти за півтори години. Недалеко пішли і "Бенфіка" з "Челсі". Якщо ж рахувати разом із додатковим часом, який їх врятував, то найпровальнішим тоді залишиться другий тайм ПСЖ із Майамі – лише один гольовий епізод.
Найцікавіший матч - А ось тут якраз відзначилися бразильські клуби. Ще на 115-й хвилині Вітінью міг перевести в серію пенальті гру для "Ботафого" проти "Палмейраса", але схибив. На 112-й - Леонарду приніс "Аль-Хілялю" перемогу над "Ман Сіті". На 108-й - Нкунку з "Челсі" започаткував неминучий кінець "Бенфіки".
Найпередбачуваніший матч - Перший гол Невеша означав фініш для "Інтера Маямі" вже на 6-й хвилині. Бо весь поєдинок пройшов виключно під диктування ПСЖ. "Фламенго" "поховав" третій гол "Баварії", забитий Горецкою на 41-й хвилині.
Найсправедливіший рахунок - "Реал" точно "награв" на перемогу над "Ювентусом" з мінімальним відривом. Ось тільки голів у цьому матчі загалом мало бути побільше.
Найнелогічніший рахунок - По-хорошому, "Ман Сіті" мав вигравати у "Аль-Хіляля" в основний час і з великим рахунком. Десь 4:1. Явно не заслуговував на поразку від “Флуміненсе”, та ще й у два м'ячі, міланський “Інтер”. "Монтеррей" міг розраховувати як мінімум на нічию з "Боруссією". І також нічия стала б логічним результатом для "Фламенго" з "Баварією".
Найкраща реалізація - Хоч як смішно, але тут блиснула “Бенфіка”, яка використала свій єдиний шанс, причому з пенальті. "Баварія" реалізувала 4 можливості з 5, "Аль-Хіляль" - 4 з 6.
Найгірша реалізація - А тут "відзначилися" італійські клуби. “Інтер” не забив жодного разу у 7-ми гольових ситуаціях. У “Ювентуса” їх було 5, а на обличчі той самий результат.
Везіння - Головний фаворит Фортуни - "Флуміненсе": удар Мартінеса у стійку його воріт за рахунку 0:1 для "Інтера", і удар Дімарко в хрестовину за 0:2. "Аль-Хіляль" від поразки в основний час з "Ман Сіті" врятувала штанга після удару Аканжі на 84-й хвилині. Зарахуємо і штангу воріт "Боруссії" від Корони, який міг зрівняти рахунок для "Монтеррея" ще на 17-й хвилині.
Найсимпатичніша команда – Симпатії автора вимірюються числом створених гольових моментів. У "Ман Сіті" в основний час їх була аж дюжина - от і виходить, що найгарніші вилетіли. Найближчий до них "Реал" має всього 8 шансів, у ПСЖ та міланського "Інтера" - по 7, у "Монтеррею" - 6.
Найгірша команда - Як не крути, а це "Інтер Майамі", що пішов з поля без єдиного реального шансу. До “Ботафого” ж вони пройшли лише у додатковий час. Про "Бенфіку" вже було сказано вище.
Сенсація - прохід до чвертьфіналу "Аль-Хіляля" - без варіантів. Також певною мірою сенсацією стала перемога “Флуміненсе”. Виходить, чверть від загальної кількості поєдинків – не так уже й погано.
Розчарування – напевно, таки бразильське дербі. Їй-Богу, не в образу нашим патріотам, але іноді складалося відчуття, що дивишся УПЛ. Причому явно не найкращих її представників.
Курйоз - а як інакше назвати те, що ми побачили на 86-й хвилині матчу "Бенфіка" - "Челсі"? Коли команди вивели з поля через можливу загрозу блискавки. Кажуть, уже вшосте з початку турніру. Головний прикол у тому, що після двогодинної перерви "Бенфіка", яка впевнено йшла на дно, зуміла забити і дістатися екстра-таймів.
Найкращий гравець - однозначно, воротар Буну, який 8 разів по-справжньому рятував "Аль-Хіляль" від пропущеного голу. 6 таких сейвів нарахував у кіпера "Ювентуса" ді Грегоріо.
Найпомітнішими постатями серед польових гравців для мене стали невдахи: Бернарду Сілва та Голанд із “Ман Сіті”, та Мартінес із міланського “Інтера”. Вже після них назву Гірассі (Борусія), Корону (Монтеррей) і Вальверде (Реал). Потім - Адейємі ("Боруссія") та Барколя (ПСЖ).
Якщо ж говорити про ефективність, то ось список, на мій погляд, гравців, що однаково проявили себе: Кейн і Кімміх (обидва з "Баварії"), Канселу, Леонардо і Малкольм (усі з "Аль-Хіляля"), а також Невеш з ПСЖ.
Герой - Тут виділив би Гірассі, чий дубль приніс перемогу "Боруссії".
Антигерой - Після видалення Престіанні на початку додаткового часу "Бенфіка" стала легкою здобиччю для "Челсі".
Найкращий гол – це завжди справа смаку. На мене, мабуть, найбільше враження справив далекий і точний штрафний удар Джеймса з "Челсі", який захопив зненацька воротаря. І справа не в тому, що цим воротарем став Трубін. На мій погляд, це був рідкісний і ефектний забитий м'яч.
Ось, власне, і все, що хотів вам сказати. Решта і без мене відома. У 1/4-ій фіналу збираюся співпереживати ПСЖ, "Аль-Хілялю" і, як не дивно для мене, "Реалу". "Палмейрас" чи "Челсі" - не має значення. Якщо ж заглядати в далечінь, то найменш бажаною парою фіналістів бачу “Реал” та Челсі”.
Про загальні враження від турніру говорити передчасно. Але після 1/8-ої фіналу вважаю, що він має право на життя. Не як футбольний чиновник, власник клубу, тренер, гравець, уболівальник чи журналіст – як глядач та любитель гри. А вони зазвичай живуть сьогоднішнім днем і у майбутнє не дивляться.
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
