"Ліверпуль" цього літа розкидається грошима, як ніколи. Раніше клуб дотримувався стриманої політики, уникаючи надмірних витрат, в той час як інші топи — "Челсі", Манчестер "Сіті" і "Юнайтед" — часто не скупилися на нових гравців.
Але тепер мерсисайдці, користуючись статусом чемпіона Англії, агресивно посилюють склад. До угоди з "Айнтрахтом" щодо Уго Екітіке клуб уже витратив близько 215 мільйонів євро на п’ятьох нових гравців. Після затвердження переходу Екітіке загальні витрати перевалили за 300 мільйонів євро.
Для "Ліверпуля" епохи Fenway Sports Group такі суми — швидше аномалія, ніж правило.
Liverpool top the summer spending this Transfer window ???? Are you happy with your club's spending? ???? pic.twitter.com/w7cE0nelf6
Все почалося зі швидкої заміни Трента Александера-Арнольда, який пішов у "Реал". На його місце "Ліверпуль" оперативно придбав Жеремі Фрімпонга у "Баєра". Разом із ним клуб підписав і Мілоша Керкеза з "Борнмута" — потенційного спадкоємця Енді Робертсона.
Фланги оборони зазнали радикального оновлення, проте справжні гігантські інвестиції припали на атаку. "Ліверпуль" виграв у "Баварії" боротьбу за Флоріана Віртца — трансфер на 125 мільйонів євро з усіма бонусами, що став рекордним в історії клубу.
Деякі трансферні рішення викликають більше запитань, ніж відповідей. І це не стосується Віртца — хоч і дорого, але його вартість на ринку цілком виправдана. Натомість справжній знак питання — це покупка Уго Екітіке.
Молодий форвард з великим потенціалом, але обмеженим досвідом. Особливо якщо згадати невдалий експеримент із Дарвіном Нуньєсом, за якого віддали приблизно ті ж 80-85 мільйонів євро. Уго лише один сезон показав результативність, забивши 22 голи, тоді як раніше він ледве пробивався до основи. Це одна з найскладніших загадок трансферного літа.
Втім, якщо "Ліверпуль" робить покупку, можна бути впевненим, що клуб вивчив гравця разів сорок. Та й сучасний ринок дозволить за рік продати його з мінімальними втратами, якщо все раптом піде не за планом.
Hugo Ekitike's career stats so far... ???? pic.twitter.com/x3V1ITvKdC
Попри всі придбання, можливо, справжня історія цього трансферного літа в "Ліверпулі" ще не розказана. Якщо клуб продасть Дарвіна Нуньєса і Луїса Діаса, у нього з’являться кошти, щоб здійснити ще одну чи дві великі угоди.
Чутки про інтерес до Родріго з "Реала" ширяться вже кілька тижнів. Віртц, Фрімпонг, Родріго — така трійця легко могла б потрапити в підручники трансферної історії. Та й Ісака, попри купівлю Екітіке, клуб досі не зняв з радарів.
Тож виникає просте питання: чому ж мерсисайдці так аномально агресивні цього літа? І як там з фінансовим фейр-плей?
Жоден топ-клуб не втримає позицій без потужної фінансової підтримки — і "Ліверпуль" не виняток. Тут мерсисайдцям пощастило: у світі, де футбол переплутаний із мультивласністю та глобальними інвестиціями, вони знайшли надійного партнера у вигляді Fenway Sports Group.
Цей американський спортивний конгломерат — власник "Бостон Ред Сокс" у бейсболі, "Піттсбург Пінгвінс" у НХЛ, гоночної команди в NASCAR і частки у команді "Альпін" Формули-1. Останнім часом Fenway навіть зацікавилися покупкою іспанського "Гетафе".
Вони прийшли в "Ліверпуль" у складний час, коли клуб був на межі банкрутства через накопичені борги. Модернізували "Енфілд", збільшивши його місткість, ввели раціональну трансферну політику, орієнтовану на перспективних гравців, і підписали Юргена Клоппа, що стало поштовхом до створення однієї з найсильніших команд світу.
До речі, Леброн Джеймс має 1% акцій Fenway Sports Group і неодноразово зізнавався, що "Ліверпуль" — його улюблена футбольна команда. Хіба могло бути інакше?
Щоб витрачати влітку 2025-го на повну, "Ліверпуль" спершу довго накопичував гроші.
Клуб останніми роками тримав фінансову дисципліну — економили де тільки можна. Минулого літа підписали лише одного гравця — Федеріко К'єзу, і то за скромні 12 мільйонів євро. Італієць так і не виправдав сподівань, але мова не про нього. Така економія стала "Ліверпулю" підґрунтям для нинішнього масштабного трансферного вікна.
Власники "Ліверпуля" завжди пильно стежили за фінансовим здоров’ям клубу. Хоча в минулі роки баланс був далеко не ідеальним, поступово ситуація покращувалась.
За підсумками фінансового 2023-го року прибуток зріс на 30 мільйонів євро — і загалом сягнув майже 700 мільйонів, що особливо примітно, якщо згадати, що в тому сезоні клуб не виступав у Лізі чемпіонів.
Після повернення до топових єврокубків виросли і призові: лише за вихід у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів "Ліверпуль" отримав близько 100 мільйонів євро, що суттєво посилило фінансову стійкість клубу.
Попри всі успіхи, "Ліверпуль" не мав би таких фінансових ресурсів, якби не вдалі продажі гравців. Скаутинг — одна з головних заслуг спортивного директора Майкла Едвардса, який провів справжню революцію у трансферній політиці клубу.
Саме він стояв за блискучим продажем Філіппе Коутіньйо в "Барселону" за 135 мільйонів євро — сума, яка відкрила двері для купівлі двох ключових фігур сучасного "Ліверпуля": Алісона та Вірджила ван Дайка.
Про те, як ці трансфери змінили клуб, не варто нагадувати — це справжні шедеври трансферного мистецтва. І сьогодні "Ліверпуль" продовжує триматися цього курсу, балансуючи між ризиком і винагородою. Продажі гравців не просто покривають потреби клубу, а створюють здорову основу для оновлення складу.
Центральний захисник Джарелл Кванса, який залишався поза основою, перейшов у "Байєр" за солідні 35 мільйонів євро — цифра, яка відображає не стільки його потенціал, скільки уміння "Ліверпуля" конвертувати резерв у капітал.
Трент Александер-Арнольд, чия роль у команді була незамінною, міг піти вільним агентом у "Реал", але мадридці, не бажаючи чекати до кінця місяця, заплатили 10 мільйонів — сума, яка більше символічна, ніж суттєва, але вона ілюструє прагматичність усіх сторін.
Резервний голкіпер Куївін Келлехер став об’єктом уваги "Брентфорда", який заплатив за нього 15 мільйонів — ще один приклад того, як "Ліверпуль" вміло монетизує глибину складу.
Але найбільше уваги привертає потенційний продаж Дарвіна Нуньєса — форварда, який все ще не виправдав усіх очікувань. Його трансфер активно обговорюють фанати "Ювентуса" і "Наполі", які шукають гравця, здатного відновити атакуючу іскру.
Паралельно з цим, The Athletic повідомляє про можливий продаж одного з лівих захисників — або Робертсона, або Цімікаса. Набула нового витку історія з Луїсом Діасом і "Баварією". Це свідчить про те, що "Ліверпуль" не боїться робити жорсткі, але необхідні кроки для підтримання балансу і гнучкості складу.
Позиції "Ліверпуля" у питанні фінансового фейр-плей міцніші, ніж може здатися на перший погляд. Сучасні правила дають клубам можливість розподіляти значні трансферні витрати на кілька років, що пом’якшує їхній вплив на річний бюджет.
Візьмемо, наприклад, гіпотетичний трансфер Ісака за 150 мільйонів фунтів. За чинними нормами ця сума амортизується протягом п’яти років — щорічно клуби показують у звітах лише по 30 мільйонів фунтів.
Це означає, що навіть витративши 400 мільйонів фунтів за це літо, "Ліверпуль" міг би обліковувати у своїх фінансах лише близько 80 мільйонів амортизації на рік. А це цілком у межах дозволених лімітів Прем’єр-ліги — 105 мільйонів фунтів збитків за три роки. УЄФА дотримується схожого підходу з п’ятирічним максимумом.
Втім, реальність складніша. Основна частина збитків мусить покриватися через інвестиції власника — зазвичай через випуск нових акцій (equity funding). Але якщо Fenway Sports Group не залучала додаткові інвестиції через акції, клубу дозволено мати лише 15 мільйонів фунтів збитків за три роки, а не 105.
Оскільки Fenway Sports Group не випускала нових акцій, всі покупки мають покриватися продажами гравців, комерційними доходами та доходами від єврокубків.
Саме тому навіть при значних бюджетах Fenway діє виважено, уникаючи безконтрольного "заливання" грошей у клуб, що могло б спричинити серйозні наслідки. Активні продажі перед великими покупками — цілком свідомий крок. Без цього трансфер на 150 мільйонів міг би стати справжньою проблемою.
???????? Understand Alexander Isak remains a target for Liverpool even after signing Ekitike… but depends on Newcastle. If Newcastle open doors to an exit and #LFC sell Diaz, they can bid after direct contact made 10 days ago. Isak, ???????????? in concrete talks with Al Hilal so far. pic.twitter.com/jNS7XEp3sI
Водночас Прем’єр-ліга трактує поняття "фінансової стійкості" ширше, ніж просто інвестиції в обмін на акції — враховуються й кредитні лінії.
Для "Ліверпуля" це має ключове значення. Їхня кредитна лінія на 350 мільйонів фунтів, яка мала завершитися у липні 2024-го року, була продовжена у вересні, що дозволило клубу максимально використати ліміт дозволених втрат.
Крім того, Fenway Sports Group збільшила кредитну лінію ще на 50 мільйонів фунтів, хоча насправді ці гроші поки не були використані. Таким чином власники фактично створили додатковий фінансовий простір — не вкладаючи при цьому жодного власного долара.
Втім, навіть без цих хитрощів "Ліверпуль" перебував у доволі комфортній фінансовій ситуації. Результати клубу за сезони 2023/24 та 2024/25 демонструють, що обмеження на витрати майже не загрожували команді.
Але тепер, маючи теоретично ще близько 90 мільйонів фунтів запасу в межах допустимих втрат, "Ліверпуль" практично не обмежений правилами фінансового фейр-плей і може діяти значно впевненіше на трансферному ринку.
✅???????? Wirtz (£116M) ✅???????? Frimpong (£29.5M) ✅???????? Kerkez (£40M) ✅???????? Ekitike (£79M) Rate Liverpool's transfer window out of 10? pic.twitter.com/9vqul9nsnc
З 1 серпня "Ліверпуль" розпочинає нову еру в комерційних партнерствах, переходячи на угоду з Adidas замість Nike. Контракт із німецьким брендом оцінюється приблизно в 60 мільйонів фунтів на рік — сума, яка значно стабілізує й збільшить надходження до клубного бюджету.
Попередня угода з Nike була меншою за фіксованою сумою, але передбачала більшу залежність від роялті. Це означало, що фінансові показники клубу більшою мірою залежали від обсягів продажів футболок і товарів із клубною символікою.
Сезон 2024/25, в якому під керівництвом Арне Слота "Ліверпуль" здобув чемпіонський титул, сприяв рекордним продажам атрибутики. Загальний дохід клубу перевищив 700 мільйонів фунтів, що само по собі вже створює надійну базу для подальшого зростання.
Очікується, що у сезоні 2025/26 доходи клубу з комерційної діяльності та продажів ще збільшаться — це додатково додасть простору у межах фінансового фейр-плей. Для Fenway Sports Group це означає можливість пропорційно нарощувати витрати на зарплати та амортизацію трансферів, не порушуючи баланс.
З комерційної точки зору, підписання таких футболістів, як Ісак, який одночасно є обличчям Adidas, виглядає виграшною стратегією. Хоча це й не основний фактор у прийнятті рішень, синергія між брендом і гравцем підсилює загальний імідж клубу.
Jürgen Klopp watching Liverpool spend €340m on 4 players in a month. pic.twitter.com/e3AszYT39q
Fenway Sports Group нарешті дійшли до тієї точки, коли пасивність вже не варіант — настав час діяти.
За останні чотири роки "Ліверпуль" витратив на гравців на 200 мільйонів більше, ніж заробив на їх продажах. У "Манчестер Сіті" ця різниця сягає 300 мільйонів, а у "Челсі" — колосальні 750. Навіть такі клуби, як "Вест Гем" і "Ноттінгем", мають більшу дельту у витратах, ніж мерсисайдці.
І без занурення в бухгалтерські звіти очевидно, що "Ліверпуль" перебуває у доброму фінансовому стані. Це шалено активне трансферне вікно — не відчайдушний крок, а ретельно зважена стратегія.
Fenway Sports Group заслужили визнання за свою послідовність, але останніми роками фанати почали вимагати більшої агресивності. І цього літа їхні молитви, здається, були почуті. Fenway нарешті "відкрили кран".
Трансферний бюджет тепер дозволяє не просто утримувати статус-кво, а й вийти на новий рівень — створити команду, яка здатна довго домінувати в АПЛ. Звісно, кілька ставок можуть не зіграти. Помилки — невід’ємна частина будь-якої великої стратегії. І команда Арне Слота не стане винятком.
Фото — Getty Images / Global Images Ukraine
