Олександр Усик вдруге став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі. Причому зробив це українець у 38 років, не маючи за плечима жодної поразки на професіональному рівні. Ще 4 роки тому це здавалося фантастикою, зараз – це реальність.
Наш земляк міцно закріпився на троні гевівейту. І якщо у 2021-му Усик був не надто цікавим суперником для Джошуа та Ф'юрі, то зараз саме він – найбажаніший опонент для кожного, головна зірка будь-якого шоу. Саме Олександр може диктувати умови й обирати, що йому робити далі.
Реванш із Дюбуа вийшов чи не найлегшим поєдинком Усика в надважкій вазі. Ще під час дуелі поглядів за підсумками церемонії зважування британець, який першим відвів погляд, виглядав напруженим, наляканим – вже тоді в експертів виникли сумніви в його ментальній готовності до бою.
Натомість Усик справляв враження своєї найкращої версії. Всі закиди про те, що він старіє, залишились просто словами, які Олександр "помножив на нуль".
Здавалося б, за два роки Дюбуа мав би стати кращим: за два роки він здобув перемоги над трьома сильними суперниками – Джаррелом Міллером, Філіпом Хрговичем та Ентоні Джошуа. Всіх трьох Даніель нокаутував, причому останнього максимально брутально, де-факто поставивши хрест на чемпіонських амбіціях земляка, який свого часу відправив на пенсію Володимира Кличка.
Утім, на практиці нова команда Дюбуа не вигадала за два роки ніякої нової противаги Усику. Даніель так само намагався боксувати брудно, намагався бути активним, проте вже у 5-му раунді пропустив потужні удари й двічі опинився на канвасі. Британець був нокаутований значно швидше, аніж 2 роки тому.
Ба більше, Дюбуа – єдиний після "тестового" Чазза Візерспуна боксер, який програв Усику в надважкій вазі достроково, а не рішенням суддів, і був нокаутований українцем двічі. З огляду на це, трилогія з ним, ясна річ, вже не має для Олександра жодного сенсу.
Натомість трилогія все ж можлива, але з іншим британцем – "Циганським Королем" Тайсоном Ф'юрі. Саме його Усик назвав потенційним наступним суперником у флеш-інтерв'ю після завершення поєдинку.
І хоча раніше Ф'юрі нібито вчергове завершив кар'єру, цей сценарій цілком імовірний – за умови гідного гонорару (а Тайсон у цьому плані балуваний). Проте чи не єдина людина, яка може забезпечити цю надважливу фінансову складову, хоче бачити наступним опонентом Усика зовсім іншого боксера.
Голова Генерального управління Саудівської Аравії з питань розваг Туркі Аль аш-Шейх заявив, що хоче побачити бій Усика проти 20-річного британця словацько-нігерійського походження Мозеса Ітауми. Цей проспект здобув 12 перемог у 12 поєдинках серед професіоналів і вважається багатьма експертами майбутнім домінатором гевівейту.
Натомість відомий промоутер Френк Воррен, який зокрема займається справами Дюбуа, Ітауми та Ф'юрі, повідомив, що WBO вже зобов’язала Усика провести обов’язковий захист титулу проти новозеландця Джозефа Паркера.
Чи означає це, що саме Паркер має стати наступним суперником Олександра? Зовсім ні. Українець вже відмовлявся від титулу IBF заради реваншу з Ф'юрі та цілком може зробити це ще раз, щоб провести інший поєдинок, а згодом знову повернутися за поясом, аби ще раз стати абсолютом.
Кар'єра Усика на професіональному рівні виглядає наче казка – важко вигадати сценарій, за якого все могло б скластися для нього краще. Абсолютний чемпіон у крузервейті, переможець Всесвітньої суперсерії боксу та володар трофея Мохамеда Алі, перший в історії дворазовий абсолютний чемпіон у гевівейті.
І хоча зараз мало хто наважується ставити українця в один ряд з Мохамедом Алі, Джо Луїсом, Роккі Марчіано, Ленноксом Льюїсом та іншими легендами, цілком можливо, що через десятиліття його досягнення будуть по-справжньому унікальними.
Як довго Усик продовжуватиме боксувати, скільки боїв ще залишилось та хто отримає можливість розділити ринг з українцем – покаже час. Однак одне можна сказати напевно: для того, аби стати легендою на віки, Олександр мусить піти на мажорній ноті – непереможеним чемпіоном.
