Найбільшою екологічною проблемою, яка є безпосереднім наслідком російської збройної агресії, українці вважають замінування територій. Причому у порівнянні з 2022 роком кількість українців, які так вважають, зросла вдвічі. Процес розмінування коштуватиме Україні щонайменше 34 млрд дол. і цей процес може тривати не один десяток років.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк, коментуючи результати опитування "Європейське майбутнє України".
Як свідчать результати опитування, зазначила Шуляк, майже 90% респондентів вважають, що під час війни екологічна ситуація в Україні погіршилась. Найбільше - на півдні, де ця частка склала 95%. 71,2% вважають, що ситуація погіршилась дуже суттєво. Найбільшою екологічною проблемою, що пов’язана зі збройною агресією росії проти України, залишається замінування територій. Так вважає 82,6% опитаних мешканців України і ця цифра зросла вдвічі протягом війни і залишається на рівні початку 2024 року.
За словами Шуляк, замінованість - один з тих факторів, які неодмінно доведеться враховувати під час прийняття рішень щодо відбудови населених пунктів, які внаслідок бойових дій були суттєво пошкоджені або взагалі повністю зруйновані. Також слід буде обовʼязково враховувати рівень безпекової ситуації у населеному пункті, його географічне розташування, близькість до кордону, термін окупації території тощо.
Нардеп пояснила, що розмінування території коштуватиме Україні щонайменше 34 млрд дол., а сам процес, без якого неможливо використовувати забруднену боєприпасами землю ні для проживання, ні для ведення сільського господарства, може тривати не один десяток років.
"Враховуючи те, що заміновано у нас понад 200 тис. га, за нинішнього рівня фінансування та використання традиційних методів розмінування, цей процес може зайняти понад 100 років", - підкреслила голова комітету містобудування.
Вона також акцентувала на тому, що нині в Україні 100 млн тонн будівельного сміття. Пошкоджено або навіть зруйновано 500 підприємств, з яких частина займалася хімічною промисловістю. Ба більше - зараз під загрозою знищення як мінімум 2,5 млн га природоохоронних територій і це ще не остаточні цифри.
"Всі ці екологічні виклики повинні бути враховані нами при плануванні відновлення. Тому це важливий пункт законопроєкту "Про основні засади відновлення", який вже пройшов масштабні публічні консультації і який важливо зареєструвати найближчим часом", - підкреслила Шуляк.
Вона додала, що згідно з зазначеним опитуванням, стурбованість українців екологічними наслідками війни загалом також суттєво зросла за всіма із запропонованих варіантів відповіді. Так, кожен з наслідків війни для довкілля демонструє зростання у порівнянні із попередніми роками. Ймовірно, це пов’язано із посиленням масових російських атак на енергетичну та промислову інфраструктуру України. Примітно, що найменше мешканців турбує можливе радіаційне забруднення - 60,9%, але важливо відзначити, що немає українця, якого б взагалі не турбували екологічні наслідки війни.
Шуляк наголосила, що подолання екологічних викликів обов‘язково повинні враховувати і українські територіальні громади, які нині займаються розробкою програм свого комплексного відновлення. При цьому, ОМС повинні не просто зафіксувати екологічні руйнування і збитки, які через них понесла громада, а і дати чіткі пропозиції щодо того, яким чином долатимуться ці виклики.
"Оцінка екологічного стану в громадах також входить у трійку викликів, які необхідно аналізувати для створення органами місцевого самоврядування програм комплексного відновлення. Разом з цим, громади мають ретельно вивчити демографічний і економічний чинники. Всі вони напряму впливають на ті дії, від яких залежить якісне відновлення і подальший розвиток громади", - підсумувала Шуляк.
