Факт повітряного нападу росії на Польщу, країну-члена НАТО, це тест для Альянсу на здатність виконувати свої обов'язки у сфері колективної безпеки. До початку російсько-української війни це було неможливо. А тепер стало реальністю через нездатність США адекватно реагувати на дії кремля, загравання Трампа з путіним, провальну тарифну політику та намагання берегти гарні особисті відносини з російським диктатором, вважає журналіст Денис Попович

«5-та стаття НАТО (напад на одну країну-члена Альянсу — це напад на весь Альянс) запускалася лише одного разу — після теракту 9/11.

Це терористичний удар по Нью-Йорку та Вашингтону 11 вересня 2001 року. До речі, буквально завтра чергова річниця цієї трагедії.

У цьому сенсі розбитий російським дроном приватний будинок на сході Польщі нічим не гірший за два американських хмарочоси. Розмір значення не має. Важлива суть. А вона однакова — акт війни.

Але одна справа воювати проти талібів з танками Т-55 на кінній тязі, а зовсім інша — проти дбайливо створеного зусиллями Дональда Трампа нового військово-політичного союзу у складі Китаю, Індії, КНДР та росії. До таких звершень Захід однозначно не готовий. Сподіваємось — поки що.

Тому Польща вважає цей напад провокацією та пропонує застосувати 4-ту статтю, яка зводиться до консультацій, якщо один з членів Альянсу вирішив, що для нього виникла загроза.

На цьому етапі це означає, що ніякої реакції нема. Консультації — це розмови, тобто відсутність дій.

І це відповідає намірам росії, яка хоче розмити принципи колективної безпеки НАТО, постійно підвищуючи рівень ескалації. А коли межу буде перейдено, з'ясується, що і 5-та стаття більше не працює.

Так розпадаються альянси, змінюються історичні епохи — і це завжди відбувається через великі війни. А велика війна зараз триває й розкручується. Це невідворотний процес.

Не треба кричати «НАТО — ссикуни». Це просто непристойно відносно тієї організації, яка нас все ж таки підтримує. Просто історичні події складаються у такий спосіб, що структура, склад, можливості та формат ухвалення рішень в Альянсі більше не відповідають вимогам часу", — написав він у соцмережі.

Нагадаємо, доцент Інституту міжнародних відносин Микола Капітоненко пояснив, що 5-а стаття Вашингтонського договору не передбачає автоматичного вступу у війну. В ній йдеться про те, що напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх, й якщо він трапиться, кожен із союзників допомагатиме жертві.

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.