З 1 вересня Міноборони оновило порядок призначення та виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) українських військових у період дії воєнного стану. Загальний розмір одноразової грошової допомоги (ОГД), визначений у розмірі 15 млн грн ще у 2022-му році, лишається незмінним. У перший рік повномасштабної війни ці кошти виплачували однією сумою. Донедавна їх виплачували частинами: 3 мільйони одноразово, а решту суми розбивали на 40 місяців. Відтепер 3 млн грн виплачуватимуть так само одноразово, а 12 млн — поетапно впродовж 80 місяців, тобто шести з половиною років. Це по 150 тис. грн щомісяця.

— Цими днями люди найчастіше запитують, чи поширюється оновлений порядок виплат на тих, хто загинув чи помер раніше, а призначення ОГД ще не відбулося, — говорить відома полтавська юристка, адвокатка Світлана Ярошенко. — У коментарях Міноборони зазначено, що «нові правила застосовуватимуться до випадків загибелі, офіційно засвідчених актовим записом про смерть, починаючи з 1 вересня 2025 року. Для членів родин загиблих, смерть яких засвідчена до цієї дати, порядок та терміни виплат залишаються без змін».

— Порядок виплат змінено з огляду дефіциту в державному бюджеті?

— Як варіант. Хоча логічним є й інше пояснення: держава хоче забезпечити якомога довше фінансову підтримку родин загиблих і померлих внаслідок воєнних дій. Адже трапляються, хай поодинокі, але неприємні випадки, коли мати прогулює (пропиває) виплати, залишаючи ні з чим малолітніх дітей.

Раніше, з 1 лютого цього року, змінився й порядок виплат за безвісті зниклих та полонених. Тепер 50 відсотків належних військовослужбовцям виплат акумулюються на їхніх банківських рахунках, а решта діляться між членами родини, які на них претендують. Це зроблено для захисту військових. На жаль, нерідко буває, що чоловік повертається з полону і йому нема навіть за що лікуватися. Бо жінка, з якою він давно не жив, але не оформив розлучення (на початках грошове забезпечення виплачували першочергово дружинам, а не батькам і дітям), отримавши чималі кошти, використовувала їх на власний розсуд.

Якщо ж з'ясується, що безвісти зниклий загинув, то заощаджена на його рахунку сума не пропаде, а перейде членам родини у спадщину.

— Про які суми виплат у цих випадках ідеться?

— До моменту ідентифікації останків чи оголошення померлим військовослужбовцю, що має статус безвісти зниклого або полоненого, виплачується грошове забезпечення (це залежить від посади, але в середньому — 20 тисяч гривень на місяць) і додаткова винагорода (багато хто називає її «бойовими») в розмірі 100 тисяч.

— Чи довго доводиться чекати першої частини одноразової грошової допомоги у разі підтвердження загибелі чи смерті військовослужбовця?

— Зазвичай кілька місяців. Буває й до дев’яти. Бо процедура багатоетапна і не така проста.

— Куди насамперед мають звертатися родичі загиблого, щоб отримати одноразову грошову допомогу?

— Слід написати заяву в районний ТЦК та СП за місцем фактичного проживання. Не обов'язково у той, звідки загиблого (померлого) мобілізували. Заяву можуть подати батьки, дружина, дитина та інші особи, які перебували на його утриманні. До заяви треба додати документи, що підтверджують право на отримання ОГД — паспорт, ідентифікаційний номер, свідоцтво про смерть, шлюб, народження.

Після цього ТЦК та СП за допомогою електронного документообігу отримає з військової частини, в якій служив чоловік, наказ про виключення з особового складу, витяг з послужного списку про склад сім'ї та грошовий атестат. Також частина має надати матеріали службового розслідування із зазначенням обставин загибелі.

Далі ВЛК виносить постанову про встановлення причинного зв'язку загибелі (смерті) із захистом Батьківщини.

Цей пакет документів направляється в обласний ТЦК. Там у порядку черговості готують висновок, який містить підтвердження права на отримання ОГД. У рамках цієї роботи аналізується і реєстр актів цивільного стану, і навіть буває таке, що знаходять у ньому зареєстровану дитину загиблого, про яку родина не знала. З юридичного погляду ця дитина також має право на виплати, хоча й не заявляла своїх претензій. Про знахідку повідомлять заявника, тож він може врегулювати цю життєву ситуацію. Тут можливі два варіанти: або нововиявлена дитина відмовляється від претензій на одноразову грошову допомогу за загибель біологічного батька, або подає документи на рівні з усіма претендентами. Буває, обласний ТЦК не повідомляє родину про це, а одразу відправляє висновок до Міністерства оборони й частка ОГД дитини резервується до трьох років.

У Міноборони документи реєструють у порядку черговості. Причому лише тоді, коли комісія може вкластися в терміни для прийняття рішення, передбачені законом. А далі документи з відповідним протоколом передаються до Департаменту соціального забезпечення та до районних (міських) ТЦК та СП, представники яких повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД.

— На бідах людей, які втратили близьких або знаходяться у невідомості, наживаються, хто тільки може. Навколо грошей, а особливо великих, завжди крутиться багато шахраїв. Як не потрапити на гачок до пройдисвітів?

— З проханням пришвидшити питання виплати одноразової грошової допомоги час від часу звертаються й до мене. Я завжди пояснюю, що на це ніхто не може вплинути. Навіть ті, хто має зв’язки у ТЦК чи деінде. Бо це дуже довгий шлях. І хто може вплинути, скажімо, на представників військової частини, яка знаходиться на бойових позиціях та об’єктивно не може швидко надати необхідні документи? А коли документи дійшли до Міноборони, то виплати приходять протягом двох місяців, без підключення будь-яких зв'язків.

За «пришвидшення» виплат шахраї просять не мало не багато — 5 мільйонів гривень. Принаймні таку суму озвучила одна пані, яка не повірила мені, що на процес не можна вплинути, й пішла шукати інших, зговірливих, юристів. Причому це було ще на стадії визнання її чоловіка померлим. Віддати таку суму вона виявилась не готовою. Тим паче, роз’яснювала я їй, мільйонні виплати інфляція не може знецінити протягом кількох місяців. Навіщо поспішати? Якщо ж хтось пропонує у цих питаннях щось «порішати», то це чистої води шахрайство. У ЗМІ досить часто з’являються повідомлення про затримання таких осіб. Дуже сумніваюся, що ті, хто ділився грошима з «рішалами», швидше отримували виплати.

— Що впливає на темпи підготовки документів у військових частинах?

— Насамперед, їхнє розташування. Одні знаходяться у тилу, і їм простіше це зробити. А інші безвилазно у зоні бойових дій. У тих умовах важко проводити службові розслідування, зокрема, відбирати пояснення у побратимів загиблих. Добре, якщо хтось залишився живим.

Та й від організованості процесу в самій військовій частині багато чого залежить.

До того ж в окремих частинах службовими розслідуваннями займаються не юристи, а представники ЦВС (цивільно-військове співробітництво).

Окрім того, існує такий фактор, як плинність кадрів.

— Відомо, що встановлення факту зникнення безвісти також триває досить довго, і весь цей час родина залишається без виплат.

— Так, службове розслідування може тривати і місяць, і два, і три. При цьому перевіряється багато можливих підстав зникнення. Зокрема, чи не вчинив військовослужбовець кримінального або адміністративного злочину, чи не здався він у полон, чи не дезертирував… Коли всі питання з’ясовані, службове розслідування завершується і виплати розпочинаються.

Однак часто члени сім’ї вважають, що вони почнуть їх отримувати вже наступного місяця. Й знову ж таки починають шукати якісь сумнівні шляхи пришвидшення цього процесу, чим користуються шахраї. Але насправді це займає певний час, бо існує встановлена процедура, яку неможливо порушити.

— Чи були у вашій практиці випадки, коли доводилося через суд добиватися виплат, що належать родині загиблого чи померлого?

— На жаль, досить часто трапляється, що захисник помирає від захворювання, яке є наслідком поранення, але причину його смерті не пов’язують із захистом Батьківщини. Лікарі констатують факт: помер (умовно) від серцевої недостатності, тромбозу тощо. Патологоанатоми не відстежують причинного зв'язку, не відновлюють весь ланцюжок подій, що призвели до летального кінця.

У мене одна така справа знаходиться вже на фінальному етапі, і, думаю, члени сім’ї скоро почнуть отримувати належні їм 15 мільйонів гривень. Вони пройшли той довгий шлях збору документів, про який я розповідала, але в Міноборони їм відмовили на підставі того, що смерть бійця, мовляв, не була пов'язана з пораненням. Хоча після поранення чоловік тривалий час лікувався, переніс кілька операцій, внаслідок чого помер у медзакладі.

Я звернулися до суду з оскарженням рішення Міноборони у відмові призначення ОГД. Паралельно подала адвокатський запит до 12-ї регіональної ВЛК, щоб вона переглянула причинний зв'язок смерті. Згідно з отриманим висновком комісії, захворювання, від якого помер військовослужбовець, виникло внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини. Поки що справа знаходиться в суді.

Тим часом родина померлого знову подала документи для подальшого розгляду та ухвалення рішення про призначення ОГД. Сподіваюсь, рішення буде прийняте ще до завершення судового розгляду…

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що в Україні можливі затримки із виплатою соцдопомоги. Експерт пояснив, із чим це пов'язано.