У США схвалили продаж Україні тисяч ракет із супутнім обладнанням, які можуть надійти вже цього року. 

У Данії, яка вкладає кошти в розвиток українського виробництва зброї, зазначають, що ОПК України працює дуже швидко – порівняно з європейськими компаніями. 

Триває переговорний процес щодо встановлення миру в Україні. Сьогодні українська делегація зустрілася з Віткоффом. Найближчим часом відбудеться чергове засідання "коаліції рішучих". Тим часом у Кремлі кажуть, що не заперечують проти зустрічі Путіна з Зеленським, але робота щодо її організації поки не "вирує".

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 29 серпня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Держдеп США схвалив продаж ракет і супутнього обладнання для України на $825 млн.

Фінансування продажу здійснюватиметься за рахунок внесків Данії, Нідерландів та Норвегії, а також за програмою Іноземного військового фінансування США (FMF). 

Йдеться про придбання до 3 350 ракет Extended Range Attack Munition (ERAM) та 3 350 систем глобального позиціонування/інерціальної навігації (GPS/INS EGI) з модулем захисту від спуфінгу (SAASM), а також інше супутнє обладнання і послуги.

За даними CNN, поставки ракет ERAM можуть відбутись в цьому році.

Далекобійність ракет – 241-450 км.

Наразі не зрозуміло, чи будуть встановлені обмеження на використання ракет.

Данія цьогоріч витратить біля 1,4 млрд євро на виробництво зброї українським оборонно-промисловим комплексом (ОПК).

"Зроблені висновки також досить амбітні… По-перше, український ОПК працює дуже швидко – порівняно з європейськими компаніями. Вони це можуть робити за місяці, а не роки. А по-друге – це ефективно з фінансової точки зору", – сказав міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.

Він висловив сподівання, що до "данської моделі" підтримки України надалі долучиться ширше коло країн.  

А виробництво української зброї у Данії почнуть запускати вже ближчими тижнями.

Видання Politico пише, що європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках майбутньої мирної угоди.

Кількість військових, необхідних для патрулювання кордону, залишається під питанням. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових.

Будь-які миротворчі сили, за словами двох дипломатів, виконували б подвійну роль: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне тренування українських військових. 

Серед питань, які потрібно з’ясувати – правила застосування сили для військових НАТО на передовій, як реагувати на можливу ескалацію з боку Росії, і чи буде потрібно залучати треті країни для патрулювання зони, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу.

Французькі та британські війська, ймовірно, становитимуть ядро іноземної військової присутності.

Як пише Financial Times, президент США Дональд Трамп пропонував розгорнути китайські війська для контролю нейтральної зони вздовж 1300-кілометрової лінії фронту в Україні.

Водночас неназваний високопосадовець адміністрації президента США у коментарі назвав цю інформацію "неправдою", додавши, що "жодних обговорень щодо китайських миротворців" на зустрічі у Вашингтоні з європейськими лідерами не було.

За даними Politico, пропозиція щодо буферної зони є однією з кількох, які військові та цивільні посадовці обговорюють як можливий сценарій післявоєнного врегулювання.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що неодноразово чув про ідею буферної зони від європейців та американців.

За його словами, таку ідею можуть пропонувати лише ті, "хто не розуміє, в якому технологічному стані зараз відбувається війна".

"Сьогодні важка зброя і так у нас знаходиться 10 плюс кілометрів один від одного, бо все вражається дронами. Ця буферна зона, я її називаю мертва зона, хтось називає "сіра" зона, вона вже існує", – зазначив український президент.

На рівні Європейського Союзу безпекові гарантії для України будуть надаватися в рамках тренувальної та цивільної місії, а також підтримки оборонно-промислового комплексу України.

"Усі ці три елементи доступні й для участі нейтральних країн", – наголосила висока представниця ЄС у закордонних справах та з питань безпеки Кая Каллас.

Сьогодні міністри оборони ЄС домовились розмістити військових інструкторів на території України.

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця провели переговори зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом, для яких прибули до Сполучених Штатів.

"Ключовий пріоритет – рухати реальну дипломатичну роботу і забезпечувати втілення усіх домовленостей, досягнутих на саміті у Вашингтоні. Ми координуємо наші зусилля", – зазначив Єрмак. 

Він наголосив, що Росія не робить нічого з тих кроків, які могли б призвести до припинення війни, і, навпаки, затягує її. 

Керівник Офісу президента додав, що запросив Віткоффа приїхати в Україну у найближчому майбутньому. 

За даними Politico, деякі європейські американські та українські посадовці з невдоволенням висловлюються про спецпосланця президента США Стіва Віткоффа, вважаючи, що його некомпетентність лише шкодить дипломатії.

Джерела видання розповідають, що Віткофф відмовляється консультуватися з експертами та союзниками, через що іноді виявляється непоінформованим, а іноді – непідготовленим.

У контексті війни РФ проти України двоє співрозмовників сказали, що Віткофф не вловив суті конфлікту, бо розглядає його через призму нерухомості, як земельну суперечку.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс розкритикував статтю Politico та її авторку Феліцію Шварц. Американський віцепрезидент назвав статтю Politico про Віткоффа "журналістською некомпетентністю" та "операцією іноземного впливу, спрямованою на шкоду адміністрації" Трампа.

Після зустрічі української делегації з Віткоффом стало відомо, що лідери так званої "коаліції рішучих" найближчим часом зустрінуться для обговорення гарантій безпеки України в межах мирного процесу.

У Кремлі заявили, що не заперечують проти зустрічі правителя РФ Владіміра Путіна з президентом України Володимиром Зеленським – як очікує президент США після переговорів на Алясці, – але мають свої очікування щодо її підготовки. 

"Путін не виключає можливості проведення такої зустрічі, але вважає, що будь-яка зустріч на вищому рівні має бути добре підготовлена, щоб на ній можна було фіналізувати напрацювання, які спершу потрібно підготувати на експертному рівні", – прокоментував речник Кремля Дмитрій Пєсков.

За його словами, "поки не можна сказати, що ця експертна робота вирує, на жаль ні". 

Вчора президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, після нічної атаки Росії на Київ, заявила, що Європейський Союз найближчим часом затвердить новий, 19-й пакет санкцій проти Росії, а також обговорить, як можна використати найкращим чином російські заморожені активи для військової підтримки України та її відбудови.

До нового, 19-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії можуть увійти обмеження проти російської енергетики, фінансових послуг, а також вторинні санкції.

Як пише Politico, Євросоюз планує фонд, що спростить передачу майже 200 млрд євро активів РФ для відбудови України.

За словами кількох посадовців, йдеться про можливу передачу цих активів у більш ризикові інвестиції, які могли б приносити більший прибуток для України та посилювати тиск на Росію.

Передача активів до нового фонду, який потенційно не вимагатиме одностайності, дозволила б нейтралізувати загрозу з боку Угорщини.

Цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через фінансові та юридичні ризики.

Кульмінація дискусії очікується в суботу, коли 27 міністрів закордонних справ ЄС уперше обговорять цю опцію під час неформальної зустрічі в Копенгагені.

Нагадаємо, угорський уряд оскаржив у Суді ЄС рішення про використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні через Європейський фонд миру, яке має здійснюватись в обхід Будапешта.

До речі, Бельгія, на території якої зосереджена найбільша частина заморожених російських активів, надасть Україні додаткові 100 млн євро військової допомоги.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила про ризики, які РФ становить для Європи, відзначивши у цьому контексті важливість безпеки східних кордонів.

Перебуваючи з візитом у Латвії президентка Єврокомісії визнала, що "ризики, про які нас попереджали ваша країна та інші країни Балтії, на жаль, матеріалізувалися".

"Брутальна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, Путін – хижак, представники Путіна роками націлюються на наші суспільства гібридними атаками, кібератаками, а використання мігрантів як зброї – ще один приклад", – сказала вона.

Нагадаємо, цього тижня посол США при НАТО Метью Вітакер відвідав литовсько-білоруський кордон.

Наступного місяця відбудуться спільні російсько-білоруські навчання "Запад-2025".

Командувач армії Литви Раймундас Вайкшнорас повідомив, що на цей період в країнах Балтії та Польщі будуть зосереджені близько 40 тисяч військовослужбовців.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур вважає, що наявність кордону з Росією – причина, чому Збройним силам та населенню країни варто готуватися до можливого конфлікту.

У Литві фіксують суттєве збільшення охочих добровільно пройти військову службу.

Естонія, Фінляндія та Польща думають над відновленням боліт для захисту від танків.

У червні німецький аналітичний центр з питань торфовищ, Greifswald Mire Centre, закликав ЄС створити фонд у розмірі до 500 млн євро для фінансування планування та відновлення вологості 100 тисяч гектарів землі.

"Природно вологі та відновлені торфовища є непрохідними для танків, що уповільнює переміщення військ і змушує їх рухатися прогнозованими коридорами, які легше захищати", – йдеться в заяві організації.

Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія і Польща написали спільного листа до Єврокомісії із закликом виділити додаткове фінансування на охорону зовнішніх кордонів ЄС через загрозу дронів.

До речі, президентка Єврокомісії похвалила Латвію за виробництво дронів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто емоційно відповів колегам з України та Польщі через критику рішення Будапешта накласти санкції на командира Сил безпілотних систем Роберта "Мадяра" Бровді.

У відповідь на критику очільника МЗС України Андрія Сибіги, який написав, що для Сійярто "російський трубопровід важливіший за українських дітей, вбитих Росією", угорський міністр попросив Київ не "втягувати" Угорщину у війну.

"Це не наша війна! Ми не несемо за неї відповідальності, ми її не розпочали, ми в ній не беремо участі. Припиніть провокувати нас, припиніть ставити під загрозу нашу енергетичну безпеку і припиніть намагатися втягнути нас у вашу війну!" – сказав Сійярто.

Аналогічно він відповів міністру закордонних справ Польщі Радославу Сікорському, який запросив "Мадяра" до своєї країни, ігноруючи санкції Угорщини.

"Загроза енергетичній безпеці Угорщини не має нічого спільного зі свободою України!" – написав угорський міністр закордонних справ.

У відповідь на випади Сійярто міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нагадав, що Угорщина може отримувати нафту з неросійських джерел.

Глава Міністерства закордонних справ Литви Кястутіс Будріс запропонував розповісти Угорщині, як Вільнюс відмовився від російської нафти.

"Ми досягли повної енергетичної незалежності, знаємо, як це зробити, і можемо допомогти Угорщині зробити те саме – звичайно, якщо буде така воля", – написав він у соцмережі Х.

До речі, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський посунув нового президента Кароля Навроцького з верхівки рейтингу довіри поляків.

Угорщина стала єдиною державою з 27 членів ЄС, яка відмовилася ставити підпис під заявою високої представниці ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас від 29 серпня 2025 року, що засуджує нещодавні атаки Росії на Україну.

Угорщина виправдала неприєднання до заяви ЄС із засудженням масованого російського удару по Україні тим, що цей крок нібито не сприяє наближенню миру.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта обговорить позицію Угорщини щодо європейської інтеграції України під час зустрічі з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном у Будапешті 10 вересня.

Тим часом донька Віктора Орбана з родиною переїхала до США.

"Тіборч Іштван, Орбан Рахель та їхні діти проведуть 2025/2026 навчальний рік у Сполучених Штатах через університетські студії Орбан Рахель", – повідомили в компанії BDPST Group, основним акціонером якої є зять угорського прем'єра Іштван Тіборч.

Нагадаємо, навесні 2026 року в Угорщині відбудуться парламентські вибори, за результатами яких Віктор Орбан може втратити владу.

Словаччина відновила видачу туристичних віз росіянам.

Португальський президент Марселу Ребелу де Соуза заявив, що в контексті війни в Україні президент США Дональд Трамп діє як російський агент та сприяє Російській Федерації.

"Головний лідер найбільшої наддержави світу, об’єктивно, є радянським, чи то російським агентом. Він функціонує як агент", – заявив португальський лідер, говорячи про дії президента США в контексті війни в Україні.

Тим часом рейтинг схвалення Трампа в США досяг рекордно низького рівня.

У Бундестазі хочуть референдуму щодо національного прапора та гімну Німеччини.

Німеччина закликала громадян залишити Іран через загострення навколо ядерної програми.

США скасували безмитний ліміт для посилок, який діяв з 1938 року.

В Румунії працівники мерій оголошують безстроковий страйк.

Кількість безробітних у Німеччині перевищила 3 мільйони людей.