31 травня 1894 року у Львові відкрили електричний трамвай. Наше місто стало другим в Україні та четвертим в Австро-Угорщині, де запустили цей електричний транспорт. Про історію трамвая, його основні моделі, розвиток трамвайної мережі в Україні та Європі можна дізнатися на спеціальній онлайн-платформі. Її створили «Львівелектротранс», Посольство Швейцарії в Україні та «Локальна історія», повідомляє міськрада.
На сайті розповідають, як змінювалася трамвайна інфраструктура у Львові з 1894 року, побачити 9 моделей трамваїв, які курсували вуличками Львова: від кінних до сучасних швейцарських, з характеристиками кожної з них та цікавими фактами й архівними фото.
«Головна особливість сайту – це таймлайн, який об’єднує історію розвитку трамваїв в Україні, Швейцарії та Європі, починається з 1807 року. Від перших рейсів у Лондоні, найдовшої трамвайної мережі у Женеві та безпілотного трамвая у Потсдамі до найважливіших подій з трамвайної історії Львова, Києва, Житомира, Харкова, Конотопа, Вінниці та інших міст України», – пише міськрада.
До появи електротранспорту львів’ян від травня 1880 року возили кінним трамваєм. Перший маршрут пролягав з площі Митної до казарм Фердинанда. Потім – до залізничного вокзалу і з того ж двірця на Підзамче. Такі «кінки» мали літній і зимовий варіанти, а також поділялися на перший і другий класи.
Колія для кінного трамвая була широкою – 1435 мм. На стрімких підйомах, наприклад вулицею Городоцькою, впрягали додаткових коней. Тому за проїзд цією ділянкою пасажири платити додатково. Якщо у місті щось горіло, коней могли забрати для підвозу води.
Електричний трамвай з’явився у Львові у рік проведення Галицької крайової виставки. Спеціально для неї вирішили сполучити Стрийський парк з центром міста і залізничним вокзалом. Депо, парову електровню та колії будувала німецька компанія Siemens & Halske. Дружини львівських візників з Личакова, які з появою електротранспорту втрачали прибуток, закидали перший трамвай помідорами та тухлими яйцями.
Перші трамваї курсували за такими маршрутами:
Водій трамвая перебував на відкритому майданчику біля входу і кермував стоячи. Розворотних кілець на кінцевих зупинках не було: водій переходив на іншу сторону – і трамвай їхав у протилежному напрямку.
Один вагон міг вмістити 30 пасажирів. Але їх, як і тепер, заходило набагато більше. Тому трамвай називали «бальоном» (надувною кулею). Ці вагони теж мали два класи. Діти ростом до метра їздили безкоштовно.
Перші 14 років паралельно з електричними у Львові курсували і кінні трамваї. У деяких місцях вони перетиналися. Остаточно коней як тяглову силу для трамваїв скасували 1908 року, а колії «кінок» звузили до метра шириною для електричних вагонів.
Згодом Львовом почали курсувати сяноцькі трамваї. Ці вагони мали закриті кузови і лобове скло для вагоновода, а також пневматичні гальма. Окремі вагони мали поштові скриньки для листів, які випорожнювали на зупинці біля вокзалу.
Для нумерації маршрутів кінцеві станції позначали літерами. Як розповідають на сайті Тrams.lосаlhіstоrу, трамвай між Личаковом і вокзалом мав позначення ŁD (Łyczaków – Dworzec), його жартома називали «лайдаком». Тоді ж і скасували поділ вагонів на класи.
До Першої світової війни загальна протяжність трамвайних ліній у Львові становила 24,4 км.
Якими були наступні моделі трамваїв у Львові, можна дізнатися на сайті.
